Олексій Крупниченко: «Свято було, коли я після травми знову повернувся на поле, далі пішли робочі будні»
Граючий тренер воротарів «Діназу» про травму, Кубок та голкіперську касту.
Якщо основна група футболістів «Діназу» повноцінно готувалася навесні до нового сезону і тільки через карантин вже десять місяців не проводить офіційні матчі, то досвідчений голкіпер Олексій Крупниченко через травму, яку отримав у Вінниці, пропустив ще більше. І тільки влітку почав тренуватися в основній групі.
- Тривалий час без футболу складно. Як нині твій стан?
- Оптимістичний. Вже багато є плюсів і зараз просто стараюся набрати форму, підтягнути ігрові кондиції. Звичайно, є певні нюанси, які потрібно підтягувати, але ж не все одразу. Головне, що знаю над чим треба працювати.
- Подібного простою в твоїй кар’єрі не було?
- Раніше була травма лівої ноги, тоді я «вилетів» десь на півроку. Та був молодший і організм швидше лікувався. До того ж, тоді чемпіонат йшов у звичному режимі. Зараз свої корективи вніс карантин, доводиться трохи по-іншому входити в ритм. Але вірю, що все буде добре.
- Втрачено ігровий тонус?
- Зрозуміло, що коли нема ігрової практики, то трішки все втрачається. Тепер, щоб ввійти іігровий тонус потрібен певний час, бо не одразу відчуваєш всіх тонкощів на полі. Це з трибуни може все здається просто, а коли ти сам грає, то тут важливо все, абсолютно все.
- Як оціниш свою готовність у процентах?
- Мабуть десь 70 % від оптимальної на даний момент. Але з кожним днем набираю 1-2 проценти.
- Коли розпочався карантин, ти якраз повинен був відновити більш серйозні тренування. Як діяв і цій ситуації? І як взагалі партнери підтримували форму?
- Кожен по-своєму. Хтось в лісі бігав, хтось вдома працював. Для мене головним було позбутися основних симптомів після операції. Скажу так, дома на дивані не сидів.
ЧИТАЙТЕ: Олексій Крупниченко: «У 98 процентах в мене позитивний настрій, лиш в двох поганий»
- Воротарська чуйка не пропала після травми?
- Треба все згадати на підсвідомому рівні, щоб все було на автоматі. Одразу після травми таке не приходить, все поступово повертається. Є певний психологічний момент в травмі, коли важливо переступити якийсь бар’єр, не думати про ногу. Якщо зробиш такий перший крок, то далі набагато легше. І цьому аспекти все може вирішити одна боротьба в грі. Уявіть, нога нападаючого з одного боку, м’яч і твоя нога. І ти не прибрав її, не злякався, а пішов і встиг. Доля секунди, а все після цього перевертається в свідомості.
- Скільки тобі треба часу аби повернутися на той рівень, де був?
- Кожне тренування йде в «копилочку». Раніше, коли ми намагалися підтримувати форму два рази на тиждень, то було складніше. Тепер, коли розпочалися повноцінні щоденні тренування, все пішло набагато швидше. До того ж, загальнокомандна робота – це інше, ніж індивідуальні заняття.
- Скажи, сидячи на трибуні, більше хвилюєшся за команду?
- На полі все простіше. Ти в грі, в емоціях, тобі нема часу аби щоб обговорити з сусідом. Це кайф футбольний. А ось збоку можна говорити, радити, пережовувати. І… нервувати.
- Під час підготовчого періоду «Діназ» за десять днів провів п’ять контрольних матчів. Хороший ігровий досвід…
- Є тренери, які саме через такі контрольні матчі і готують команду. Добре тим у кого є двадцять-тридцять футболістів повноцінного складу. Тоді вони навіть не помічають таких навантажень. У нас обойма десь на 70 відсотків, тому навантаження на декого були чималі. Але це також добре. Хлопці відчули м’яч, зіграли з пристойними командами.
- Зараз команда підсилилася кількама футболістами. Ти, як член тренерського штабу, що можеш про них сказати?
- Мова йде ж про Антона Брижчука, Ігоря Кірієнка та Євгена Чепурненко. Вони підсилили «Діназ». Однозначно. Брижчука ми бачили ще в грі проти нас за вінницьку «Ниву». Швидкий, різкий півзахисник. Вміє добре працювати на атаку і не тікає від захисної роботи. Чепурненко – досвідчений футболіст, який пограв у багатьох солідних клубах. Вміє добре виконувати стандарти і це піде нам на користь. Кірієнко – справжній нападаючий, з великим професійним досвідом. Не боїться брати гру на себе, завжди націлений на ворота. Сподіваюся, що вони заграють у нас.
- Судячи з усього у «Діназу» поставлені серйозні цілі?
- Поки ніхто перед нами їх не озвучував. Але вся команда прагне одного – перемагати в кожному матчі. А далі вже будемо рахувати очки в таблиці.
ЧИТАЙТЕ: Іван Крикнін: «Молив Бога, щоб він допоміг нам зрівняти рахунок»
- Серед воротарів змін ніяких. Стабільність – ознака майстерності.
- Зараз у нас три воротарі – Крупниченко, Крикнін, Коростишевський. Тренерський штаб вирішив, що цього достатньо на данному етапі. Перед кожним з нас були поставлені певні індивідуальні завдання. Мені набрати форму, Крикніну вирішити побутові питання, щоб бути повноцінно з командою, Коростишевському – зкинути вагу. Над цим і працюємо. Далі ж час та матчі покажуть.
- В суботу «Діназ» почне сезон кубковим матчем з «Рубіконом». Команда готувалася до нього якось спеціально?
- Та ні, все в звичному режимі. Особливих акцентів на грі суперника не робили, спеціально його не розбирали. Працювали за своїми планами.
- Це буде принципове дербі двох команд з Київщини?
- Для мене, ні. Звичайна календарна гра. У кожного з нас свої завдання і між нами нема якогось протиставлення. Ми колеги по футболу, але суперники на полі. В Кубку нам важливо пройти далі.
- Хто стоятиме у воротах в кубковому матчі з «Рубіконом»?
- Все вирішиться перед грою. У товариських матчах я розподіляв навантаження на кожного, а тут головний тренер прийматиме остаточне рішення.
- В минулому сезоні «Діназ» дістався третього попереднього раунду Кубку України, де лиш в додатковий час програв «Олександрії». Хочете побити свій клубний рекорд?
- Побачимо, як все складеться. Налаштовуємося тільки на перемогу.
- Не секрет, що у таких матчах може бути серія пенальті. Чи готувалися до цього спеціально?
- Перед грою з «Рубіконом», ні.
- А хто з голкіперів кращий пенальтист?
- Якщо взяти по матчу з херсонським «Кристалом», коли Іван Крикнін відбив два пенальті, то може й він. Тоді ми йому підказали, як можуть бити гравці суперника і він відмінно зреагував. Хоча я впевнений в кожному з нас трьох.
- А якщо тобі самому доведеться пробити пенальті…
- Піду, куди ж діватися. Треба, то треба.
ЧИТАЙТЕ: Роман Коростишевський: «До кінця зборів планую скинути ще 10-12 кг»
- Воротарі – особлива футбольна каста. Чим?
- У нас своя позиція. На полі, в житті. Ми багато працюємо окремо, індивідуально. Це накладає свій відбиток.
- Чемпіонат Другої ліги планується розпочати 6 вересня. Це буде свято для тебе?
- Свято було, коли я після операції відновився і знову повернувся на поле. Старт чемпіонату – прості, робочі, футбольні будні.
- І як довго ти їх плануєш продовжувати?
- Все залежить від мого здоров’я. Не треба заглядати в паспорт, треба дивится на гру воротаря на полі.
Всі новини оперативно. Приєднуємося й запрошуємо друзів!!!!!!!!!!!! https://t.me/FCDINAZ
Більше фотографій та відео дивіться на офіційних клубних сторінках в соціальних мережах та офіційному каналі в ютубі.



















Коментувати: