Валентин Корешков: «Злості не було. Всі знали, що тепер треба забивати два м’ячі аби перемогти»
Лауреат «Діназу» про своє визнання та успіх в матчі з «Оболонь-Бровар-2».
До перемог в Ужгороді та Бучі (відповідно на «Ужгородом» та «Оболонь-Бровар-2») крайній захисник «Діназу» Валентин Корешков безпосередньо приклав свою ногу. В одному матчі він забив, в іншому започатковував гольові атаки. Тому й не дивно, що в обох турах діназівець потрапив на олівець футбольним спеціалістам і заслужено ввійшов до символічної збірної за версією ПФЛ.
- А для тебе це стало несподіванкою? – запитуємо Корешкова.
- Звичайно, не чекав такого. Моя дівчина Софія завжди мене підтримує і говорить, що я зіграв добре, але сам до всього ставлюся досить самокритично і не відчуваю повного задоволення. Мені треба передивитися гру без емоцій, перш ніж давати якусь повну й об’єктивну оцінку. Та й завжди можу знайти купу помилок у власній грі.
- Як ти вважаєш, за що тебе відзначили в матчі з «Оболоню-2»?
- Мабуть за те, що взяв участь у двох гольових атаках, які провела команда. Першу розпочав, а в другій віддав пас на Тамаза Авдаляна і він пробив.
- Але ж твоя головна функція – захисні дії…
- Якщо говорити конкретно про гру з «Оболонь-Бровар-2», то ми в цьому матчі повністю домінували, граючи першим номером і дуже великої роботи у нас ззаду не було. До того ж, крайні захисники повинні підключатися до атак і це така ж їх робота, як і дії в захисті.
- Загалом за добу після матчу, коли схлинули емоції, задоволений своїми власними діями?
- Не люблю оцінювати себе. Нехай це роблять спеціалісти. Я ж аналізую матчі і шукаю над чим треба працювати собі.
- В клубному Телеграм-каналі було проведено напівжартівливе опитування, чи потрапиш ти втретє підряд в збірну туру?
- Думаю, що чи не вся команда вибрала варіант з першою відповіддю. Гадаю це опитування повеселило всіх. (Дійсно, найбільший відсоток голосів (61%) набрав варіант «А куди ж він дінеться від Софії» - Прим.авт.). А якщо серйозно, то я не ставлю перед собою такої цілі, аби збирати якісь індивідуальні номінації. Футбол – гра колективна.
- Матч з оболонцями змусив чимало понервувати поза полем, на трибунах. А як це сприймалося на полі?
- Також дуже нервово. Коли ми пропустили на початку другого тайму, затим зрівняли, а потім отримали чисельну перевагу і затисли «Оболонь» на її половині, то не все добре складалося. Вони досить грамотно побудували свою оборону в два ешелони, які було складно прорвати. Досвідчений капітан Корнєв вміло керував і підказував партнерам, як треба перебудовуватися, де перекривати. І чим більше спливав час, тим частіше доводилося поглядати на табло. Час минав, а ми нічого толкового не могли створити. Так, контролювали м’яч, передавали його з флангу на фланг, але було дуже мало ударів по воротам.
- Перш ніж перейти до ключових хвилин, хочу пригадати початок матчу, коли ти зробив простріл на Терещенко. Такі комбінації награються?
- Мій обов’язок, якщо підключаюся до атаки, обов’язково зробити гостру передачу. Це ми відпрацювуємо на тренуваннях. Не завжди такі передачі виходять, а тим більше з хорошим завершенням. В тому моменті я бачив, що Ілля Терещенко летів на ближню стійку, але трішки не встиг пробити головою. Як він потім сказав, то майже доторкнувся м’яча, але так і не пробив.
- У першому таймі був хороший початок, а десь з дванадцятої хвилини знизився атакуючий потенціал «Діназу».
- Я б так не сказав. Ми контролювали гру, але й суперник почав діяти більш щільніше ззаду, перекривав центр, не давав нам можливості виходити на ударну позицію.
- До перерви нападник «Оболонь-Бровар-2» Володимир Ткач набігав на вилучення за симуляцію. Заслужено?
- Вважаю, що ні. Мені здалося спочатку, що у тому епізоді арбітр показав другу жовту за розмови. Хіба не так? Бо по суті біля штрафної був фол у наш бік, але суддя не свиснув, гра продовжилася. Ну, а далі відкладена жовта картка оболонцю.
- Головний тренер у перерві трішки розтормошив команду?
- Попросив нас не спішити, тримати м’яч під контролем. Якщо ми правильно розігруватимемо його, шукатимемо варіанти, то і гольові моменти з’являться.
- А вийшло, що вже на першій хвилині другого тайму пропустили гол з пенальті. Це був удар нижче поясу?
- То був досить прикрий випадок, збіг обставин. М’яч летів з флангу і обидва футболісти підняли голову й на ньому зосередилися. В цей момент гравець «Оболоні» зіткнувся з Крохмалем і впав на газон. Пенальті скоріше був, чим ні. Частіше в нашому футболі за таке вказують на «точку».
- Спортивна злість в цей момент з’явилася?
- Не більше, чим за рахунку 0:0. У будь-якому випадку нам треба було перемагати. Просто тепер вже необхідно було не один, а два м’ячі забивати. Тому ще з більшим ентузіазмом взялися до діла.
- А потім з’явилася подвійна більшість…
- Так, але маючи на два гравці більше ми так нічого толкового не створили. Добре, що в кінці кінців вдалося протиснутися через їх щільну оборону й забити.
- Коли забивався другий м’яч, то здалося, що перш ніш віддати розрізну передачу на Тамаза Авдаляна ти хотів пробити. Так?
- Ні, такого не було. Це вам здалося. Я на мить затримався з передачею, вичекав, бо бачив, що Тамаз набирає хід, і вже потім її віддав. Вийшло дуже вчасно, одразу кілька гравців «Оболоні» були відрізані.
- Як відсвяткували перемогу в роздягальні?
- Емоційно. Всі дуже хотіли взяти реванш за поразку в першому колі. Пораділи, тренер подякував і попросив якомога скоріше забути цю гру й переключатися на нову.
- Пиво?
- Так, було. Його нам люб’язно надали господарі матчу. У них на «Оболоні» цього добра вистачає.
- Несподівано для багатьох «Діназ» злетів на четверте місце в групі. Заслужено?
- Аякже. Потихеньку обтерлися в Другій лізі, понюхали пороху і з дебютантів переросли у фаворитів. На початку сезону ми були якісь зкуті, боялися помилитися. Та поступово це відійшло, стали грати на полі більш вільно, контролювати гру, як ми це вміємо й любимо робити. Нам краще діяти на полі першим номером, коли ми можемо самі комбінувати і нав’язувати супернику свою гру.
- Звичайно ж, гра «Діназу» ще далека від ідеальної?
- Рости є куди. Особисто кожному з футболістів та й команді вцілому. Про себе можу сказати, що потрібно покращити свої дії під час підключення вперед. Не завжди мої передачі доходять до адресата. Команда ж в тактичному плані за останній рік зробила великий крок вперед. Були тренування, коли нас по полю водили, показували, куди хто має переміщатися, бігти, віддавати. Ось так, крок за кроком ростемо.
- На «Діназ» тепер налаштовуються, як на фаворита?
- Є таке. Раніше на старті сезону нас не всі сприймали всерйоз, але поступово своєю грою ми завоювали авторитет. Тепер бачать в нас конкурента і виходять на поле з подвійною мотивацією.
Більше фотографій та відео дивіться на офіційніх клубних сторінках в соціальних мережах та офіційному каналі в ютубі.



















Коментувати: