Сергій Старенький: «Постійно слідкую за виступами «Діназу»

Вихованець клубу не втрачає нагоди підтримати команду та її президента Ярослава Москаленко.

Поки в чемпіонаті української Прем‘єр-ліги настала пауза, пов‘язана з виступом національної збірної України в Лізі Націй, гравець чернігівської «Десни» та вихованець вишгородського «Діназу» Сергій Старенький отримав кілька днів відпустки і завітав у рідні краї. Напередодні повернення в Чернігів він був помічений в Бучі на чоловічому тенісному турнірі «Campa Cup – 2018» , який проходить тут 7-9 вересня.

-    Сергію, яким вітром занесло сюди?

-    Вчора мені написав Ярослав Миколайович і запросив приїхати та підтримати його. Ось зібралися з братом Толею і ми тут. Вболіваємо за Москаленко та його команду.

-    Впевнені, що вони виграють?

-    Аякже. Ви подивіться, у суперників команди «Campa», за яку грає Ярослав Москаленко нема шансів. (Поки ми розмовляли «Campa» певнено здолала противників з команди з поетичною назвою «Йди сюди»).

-    Часто приїжджаєш на теніс підтримати?

-    На цих кортах другий раз. Десь місяць тому побував на кортах «Динамо» і підтримував. Мабуть, на фарт запрошують.

-    Сам граєш в теніс?

-    Так. Коли є вільний час і можливість між тренуваннями. На початковому етапі взяв кілька уроків у професійного тренера. А зараз переважно граємо з братом.

-    Під час тривалих зборів у Туреччині також є можливість розважитися на кортах.

-    Там напружені тренування, не завжди вистачає сил й часу. Ось коли вихідний, то частенько беру ракетку в руки.

-    Все ж. Футбол для тебе рідніший. Скажи, слідкуєш за виступами «Діназу»?

-    Постійно. Знаю всі новини, які є в клубі. У мене дружні стосунки не тільки з президентом Ярославом Миколайовичем, з яким ми грали разом в «Діназі» ще на початку 2000-х, але й з головним тренером Володимиром Бондаренко та його помічниками. Коли була відпустка, то кілька разів приїжджав та тренувався з командою в Лютежі и Демидові.

-    Рівень підготовки у діназівців інший?

-    З приходом Володимира Бондаренко команда росте і рухається у правильному напрямку. Щодо тренувального процесу й обстановки в колективі, то вони на найвищому рівні. Головне, що я бачу серйозні перспективи в «Діназі». Перед ним стоїть мета вже наступного сезону стати професійним клубом і рух в цьому напрямку потужний. Впевнений, що цей крок підніме все на вищий рівень і це стане серйозним стимулом для всіх юних діназівців та хлопчиків з усього району.

-    Підсилення «Діназу» треба?

-    Думаю, з цим Володимир Петрович (Бондаренко – Прим. авт.) розбереться краще. Хлопці ростуть, додають, і йому непросто вибирати.

-    У «Діназі» грає твій племінник Ігор Лущан. Вчиш його?

-    Стараюся підказати, підтримати. Мені ж збоку видніше. Але не дуже тисну, не пихаю, як-то кажуть по-футбольному.

-    Коли тебе варто чекати на грі «Діназу»? Можливо, в суботу в Ірпінь на матчі з «Соколом»?

-    Ні, я сьогодні повертаюся в Чернігів (розмова відбулася в п‘ятницю вранці - Прим. авт.). У нас о 18 годині збір «Десни» і знову розпочинаються дворазові щоденні тренування. Але, як завжди, буду уважно слідкувати за всіма новинами «Діназу».