Михайло Стельмах: «За гру команді ставлю тверду «четвірку»

Головний тренер «Діназу» про виступ команди у «срібному» сезоні.

У нинішньому році вишгородський «Діназ» завоював Кубок області та вперше в історії отримав срібні нагороди чемпіонату. Команді лишень трішки не вистачило аби виграти чемпіонство та перемогти у Суперкубку області (тоді серію післяматчевих пенальті краще пробила «Чайка»). Утім, багато хто перш за все відзначав гру та атмосферу в колективі, котру вдалося створити наставникам. Про все це ми поспілкувалися з  головним тренером Михайлом Стельмахом. 

- Яку оцінку команді ви поставили б за сезон, що завершився?

- Тверду «четвірку».

- Значить, не дотягнули до «пятірки»…

- Так, завдання перед командою в сезоні ставилися  максимальні – виграти чемпіонство, Кубок області і Суперкубок. Нам вдалося його виконати тільки частково, яскраво обігравши у фіналі Кубка області «Чайку». Шанси на чемпіонство втратили ще за кілька турів до завершення турніру, а що стосується Суперкубку області, то коли справа дійшла до післяматчевих пенальті, то це вже була лотерея, у якій нам трішки не пощастило.

- Чого не вистачило аби досягти всіх цілей?

- Були в нас такі моменти в сезоні, коли ми грали не зовсім в оптимальному складі. Цього, звичайно ж, багатьом важко пояснити, але від цього страждав результат. В деяких матчах нам не вистачило повної концентрації, через що і втратили турнірні очки. В результаті це стало фатальним.

- І все ж вдалося багато?

- Головне, мені здається, що ми створили хороший колектив однодумців. Відчувалося, що хлопці приїжджають на тренування і грають в команді із задоволенням. Можливо, трішечки не вдалося розкритися молодим виконавцям, як того хотілося б. Але це мабуть через те, що у них було не так вже й багато ігрового часу.

- Кілька слів по кожній лінії команди…

- Трішки в другому колі ми мали проблеми на воротарській позиції. Не завжди нас виручив Євген Копил, як того очікували.  До захисту нема жодних питань, тут у нас досить стабільно всі зіграли. Не мали особливих проблем і в лінії півзахисту, хоча не завжди йшла агресивність з флангів. Коли на початку другого кола у нас в команді з`явилися Сергій Колеснік та Олексій Поспєлов, то я сподівався, що тепер буде хороша конкуренція на цих позиціях, але, на жаль, так не склалося. Що стосується лінії атаки, то тут більшого очікував від Вадима Костяного. Він почав у нас непогано, та потім трішки загубився і в деяких матчах був зовсім непомітним. Сергій Костюк попереду нагнітав, але ось забивав не так багато, як того хотілося б.

- Ви сказали, що мали проблему з воротарями. Чому ж тоді не залишився в команді Євген Стриж?

- Це було бажання Стрижа. У нас же не професійна команда і ніхто не має контракту, тому Євген знайшов собі іншу роботу і змушений був піти. Я б залишив його у складі команди із задоволенням.

- В кінці чемпіонату у воротах почав грати Костянтин Одольський…

- Костя спочатку був другим голкіпером в команді, але коли почався спад у грі Копила, то ми почали ставити Одольського. Він досить плідно і завзято працював на тренуваннях, тому ми дали йому шанс. В цілому залишився задоволений його діями.

- Головним бомбардиром команди за підсумками сезону став Олександр Петрук. Але в другому колі він виходив на поле не часто, і то переважно на заміну. В чому причина?

- Ми використовували в нападі Костюка тому, що Петрук, виходячи з перших хвилин на поле, не завжди виконував той об`єм роботи, який було необхідно. Саша краще входив у гру, коли команда-суперник вже «підсідала» і він міг накрутити кількох захисників, втекти від них і забити. Ще дуже добре Петрук почувається у штрафній суперника, у нього є гольове чуття і він правильно займає позицію.

- Скажіть, важко керувати любителями?

- Дуже  важко. Професіонали мають контракти, певні зобов`язання, вони завжди під рукою. На них є більш дієві важелі впливу. А з любителями доводиться працювати просто на довірі, сподіваючись у багатьох випадках на їх досвід, взаєморозуміння і любов до футболу.

- Якби повернутися назад, то що б ви змінили у підготовці команди?

- Загалом я задоволений, але ще пару креативних футболістів пошукав би. Нам вдалося створити чудову атмосферу в колективі і це дуже важливий елемент успіху команди.

- Який на ваш погляд найкращий матч в сезоні провів «Діназ»?

- Три гри з «Чайкою». У матчі першого кола ми програвали 0:1, але потім зуміли зібратися і вирвати перемогу. Чудовим, бойовим був фінал Кубку області, коли ми виграли 3:2. Ціна того матчу була величезна і гра тримала всіх в напрузі до останньої секунди матчу. У Суперкубку все вирішилося в післяматчевих пенальті , основний час завершився внічию 3:3. Обидві команди були гідні перемоги, але пощастило борщагівцям.

- Те, що по ходу чемпіонату з турніру знявся ковалівський «Колос», зменшило інтригу?

- Звичайно, знизило. Коли пішов «Колос», то фактично дві команди боролися за чемпіонство. Цього замало для серйозного турніру. Ось якби таких було хоча б шість… Інші просто залишалися статистами і питання було в тому, хто ж з нас двох наробить помилок у матчах зі слабкішими суперниками. Ми допустили більше промахів і за це поплатилися чемпіонством.

- У «Діназу» солідна футбольна академія. Слідкували за юними футболістами?

- По можливості бував на матчах другої команди, юнацьких колективів. Постійно був у спілкуванні з тренерами. Там є молоді гравці, котрі можуть у майбутньому вирости в хороших майстрів і заграти в професійному футболі. Але для цього їм потрібно багато працювати і постійно рости у майстерності. Тільки так можна досягти солідних футбольних вершин.

Микола Коберський