Володимир Бондаренко : «Хочу додати Суперкубок в колекцію трофеїв «Діназу»

Досвідчений півзахисник поділився враженнями про останній матч чемпіонату та про поєдинок за Суперкубок області. 

Неоднозначне рішення про скасування заключного матчу чемпіонату, нічия із «Оболонь-Бровар-2» (1:1) та перспективи «Діназу» в Суперкубку області. На ці та інші теми ми поспілкувалися з центральним півзахисником вишгородців Володимиром Бондаренко.

- По суті, поєдинок в попередньому турі з «Оболонню» вже нічого в турнірному плані не вирішував. Як знаходили мотивацію для успішної гри?

- Цей матч, звичайно, нічого не вирішував в турнірному плані, але це не відкидало необхідності виходити і грати з максимальною самовіддачею. Налаштовуватися на такі матчі, скажімо так, не просто. Але у нас команда досвідчена, ми вийшли грати за свій престиж, за клуб. Не мали права навіть в такому матчі втрачати концентрацію.

-У першому таймі «Оболонь» вас «перебігала». Забракло свіжості чи щось інше завадило зіграти активніше?

- Мені здається, вони не тільки в першому таймі нас перебігали. І причин може бути декілька. Десь не вистачило свіжості у грі проти більш молодого суперника, десь були зроблені необов'язкові помилки. Зрештою, не змогли виконати установку тренера і поплатилися за свої помилки. Гравці «Оболоні» грали досить активно, було видно, що бажання їм не позичати.

- В другій половині гри вам вдалося взяти під свій контроль ситуацію на полі, з’явилися гострі моменти біля воріт «броварів», особливо, після стандартних положень. Чому вдалося реалізувати лише одну нагоду?

- В другому таймі гра обох команд стала більш відкритою, з’явився простір для контратак. Ми мали можливість покарати суперника за помилки зі стандартних положень, але в деяких ситуаціях приймали невірні рішення. Інколи потрібно було віддати ще одну передачу, замість того, щоб одразу бити, а в інших моментах – навпаки, замість влучного пострілу, віддавали необов’язковий пас. Відіграли один м’яч, а на перемогу награти, на жаль, не вдалося. Можливо, забракло вдачі.

- Свого часу вам вдалося пограти за «Оболонь», коли вона була серед команд вищого дивізіону. Як оцінюєте перспективи «Оболонь-Бровар» на повернення в українську футбольну еліту?

- Мені завжди симпатизувала ця команда. Її президент дійсно цікавиться розвитком і вкладає в цю команду не тільки матеріальні ресурси, а й серце. У «Оболоні» були певні складнощі, але вони поступово їх подолали і зараз знайшли свій шлях. Особливо хочу відзначити якісно підібраний тренерський склад, там працюють люди, що переймаються розвитком футболістів і дійсно займаються своєю справою. «Оболонь» ставить серйозні задачі і я не здивуюсь, якщо незабаром ця команда зможе перевірити свої сили в Прем’єр-Лізі.

- Коли виходили на гру з «Оболонню», вже здогадувалися, що цей матч буде заключним у чемпіонаті? Були якісь розмови про це?

- Так,  дещо вже було відомо. Після гри знову почались ці розмови, але я особисто, не розумію цього. Хтось десь між собою вирішив, що ця гра зайва. Це нонсенс, як на мене.

- Рішення вмотивоване тим, що гра між «Діназом» і «Чайкою» була «зайвою», адже турнірні задачі обох команд вже від неї не залежали. Ще однією причиною стала дата проведення місцевих виборів, матч мав відбутися напередодні 24 жовтня. Ви вважаєте ці причини достатньо вагомими для відміни заключної гри?

- Як на мене, то вибори – це не причина. Якщо цей матч заважав саме 24-го жовтня, чому б не перенести його? А стосовно того, що він не впливав на турнірну ситуацію, то це взагалі дивна причина для скасування. Ви можете уявити матч Прем’єр-Ліги, який було скасовано через відсутність турнірного значення? Я особисто – ні.  За такого розвитку подій тоді варто замислитись і над скасуванням матчів команд-аутсейдерів із лідерами. Навіщо проводити їх, якщо аутсайдер залишиться на останніх сходинках, а лідер – на перших. Тому варто замислитись, навіщо взагалі розігрувати чемпіонати на полі, якщо рішення про відміну матчів приймають на рівні кабінетів.

- Як команда відреагувала на таке «цікаве» рішення?

- Команда, так само як і я, не розуміє цього рішення. Найобурливіше те, що футболістів навіть ніхто не вважав за потрібне запитати, а чи вважають вони правильним відміняти матч.

- Будемо сподіватись, що це прикра помилка і в майбутньому футбольні функціонери будуть брати до уваги важливість усіх, без винятку, матчів. Чемпіонат вже закінчився, але вам ще залишається розіграти Суперкубок області з «Чайкою». Цю команду, мабуть, знаєте краще за всіх інших суперників. Вже почали підготовку?

- Так, підготовка до матчу йде за планом. Ми вже встигли добре вивчити «Чайку», до того ж, ігри з цим суперником завжди принципові і емоційні. Ми будемо намагатись грати в свій футбол і вибороти Суперкубок. Безперечно, хотілося б додати цей трофей в колекцію «Діназа». Він має для команди і особисто для мене велике значення, тому серйозно налаштовуємося на перемогу.

- Матч за Суперкубок стане завершальним в сезоні. Якщо озирнутися на шлях «Діназу» в усіх змаганнях, згадати успіхи і невдачі, що в першу чергу можете виділити?

- В першу чергу хотілося б виділити наш колектив. Хлопці – досвідчені професіонали, які в кожному матчі доводили рівень своєї майстерності. Команда в нас не дуже велика, підбір гравців такий, що в матчах майже завжди грав той самий склад. Це дозволило нам добре зігратися і доповнити сильні сторони один одного. Звісно, в нас були і невдачі, можливо, десь суперник краще грав, але попри все ми зберігали командну взаємодію і я пишаюся тим, що граю саме за цей колектив. Хотілося б його зберегти і в наступному сезоні.

- Суперництво з «Чайкою» протягом сезону набуло досить принципового характеру. В результаті ви «поділили» лігу і кубок між собою. Чого не вистачило «Діназу» для одноосібного володіння обома цими трофеями?

- Розумієте, «Чайці» вдалося пройти чемпіонат на одному рівні. Вони виглядали стабільно і взяли свої перемоги в тих матчах, де це було необхідно. В нашому ж випадку, ми маємо команду досвідчених футболістів, які вже багато бачили в своїй професійній кар’єрі. І ми маємо тримати на думці не лише футбол, а й роботу. Можливо, якби вистачало часу тренуватися кожен день, то і результат був би кращим. Але всерівно ми намагаємось віддавати «Діназу» максимум сил і доводити в кожній грі свій рівень професіоналізму.

- Що хотіли б сказати від себе уболівальникам, команді, які очікування від подальшої кар'єри в «Діназі»?

- Хотів би висловити подяку нашому президенту, генеральному директору за те, що вони завжди підтримують команду. Тому що за таких умов, які існують в «Діназі» було б соромно не показувати гідну гру. Мабуть, деякі команди Прем’єр-Ліги могли б позаздрити таким умовам. Є всі умови, щоб «Діназ» розвивався до рівня професійного клуба. Важливо також, щоб перша команда омолоджувалась, щоб перспективні гравці залишались і допомагали нам досягати найвищих цілей. А вболівальники будуть бачити наші успіхи і підтримувати нас.

Олександр Москаленко