Олександр Петрук: «Жага до гри підштовхує мене ще до більшої результативності»

Нападник «Діназу» встановив новий рекорд результативності обласного чемпіонату.

Бомбардир-рекордсмен «Діназу» Олександр Петрук в останній грі, оформивши дубль в ворота «Локомотива-Джорджії», досяг рубежу в 79 голів в обласних чемпіонатах. Про своє «гольове чуття» та враження від чергової перемоги він розповів дуже відверто, а також поділився власними спостереженнями за грузинськими гравцями в обласному чемпіонаті.

- Олександре, дозвольте вас привітати з перемогою та забитими м’ячами. Вашій результативності в обласних чемпіонатах можна позаздрити, 79 голів – показник більш ніж серйозний. Партнери по команді привітали з особистим досягненням?

- Дякую. Так, звісно, хлопці привітали, порадили зателефонувати Панфілову (попередній рекордсмен чемпіонату – прим. Ред.) запитати, як в нього справи (сміється).

- Така висока планка, яку ви поставили своїми результатами, певне, накладає на додаткову відповідальність, адже від вас очікують ще кращої гри.

- Мабуть, це робить мене відповідальнішим, насамперед, перед собою. Можу відзначити, що з кожним голом моя жага до гри відчувається все більше. Я отримую задоволення від забитих м’ячів, це підштовхує до ще більшої результативності.

- Остання гра показала, що ви не втрачаєте часу дарма. Вам вистачило 30 секунд на полі, аби забити перший гол, а 10 хвилин пішло на те, щоб зробити «дубль». Налаштовувались на такий «ударний» темп?

- Якогось особливого настрою не було, просто хотів максимально корисно увійти в гру. Трохи ще хвилювався за травмовану ногу, адже не так багато часу минуло після зіткнення. Важливо було сьогодні вийти на поле, підтримати фізичну форму, а заодно принести користь команді.

- Наприкінці матчу до «хет-трику» було рукою подати. Чому не вдалося використати таку можливість?

- Головне, що вдалося допомогти команді, забивши двічі. З чотирьох гольових нагод - два голи. Це непоганий результат. 50% реалізації, як на мене – цілком прийнятна статистика, навіть для Прем’єр-ліги.

- Якщо говорити про сам поєдинок, то, певне, на результат вплинув і фактор рідного поля. Гостями ваша команда вважалась, хіба що, формально…

- Можливо, це мало свій вплив, але вирішальну роль не зіграло. Рідне поле, звісно, завжди надає наснаги грати краще, та, я вважаю, що команди грали в рівних умовах, адже і м’яч, і поле для усіх гравців однакові.

- Поговоримо стосовно суперника. Вам довелось грати з «Локомотивом-Джорджією», яка виділяється серед інших команд ліги своїм національним колоритом. Якщо проводити паралель між вітчизняними гравцями і грузинськими, які характерні особливості останніх можна виділити?

- Перш за все, помітний характер грузинських гравців. Це безкомпромісність в боротьбі, самовідданість, орієнтація на команду. Вони б’ються один за одного і помітно, що психологічно гравці сильно налаштовані. До того ж, вони можуть похвалитись і непоганою технічною підготовкою. Це те, що помітно одразу. А загалом, вони хороші хлопці. Молодь в них досить добре прогресує, гравці привертають до себе увагу.

- Однак, попри всі сильні сторони суперника, результат в матчі підштовхує до думки, що команди все ж сильно різняться класом. Рахунок відображає реальну силу команд, як гадаєте?

- Звісно, «Діназ» добре підготувався до гри і виконав установки тренера, щоб перемогти. Але, думаю, що тут не таку роль зіграв клас команд, як різниця в віці. У «Локомотива» багато молодих і «гарячих» гравців в складі, психологічно вони менш стабільні, ніж досвідчені гравці «Діназу». Пропустивши перший м’яч, вони одразу ж кинулись відіграватися, відкриваючи нам можливість піймати їх на швидких контратаки.

- Тобто, можна сказати, що, певною мірою, це була перемога досвіду над молодістю?

- Певною мірою, так. Але наша перемога залежала не лише від досвіду. Важливо було зіграти якісно, що ми і зробили.

- Останні матчі «Діназ» провів на стабільно якісному рівні. Відчувається, що команда дуже прагне піднятися на першу сходинку у вищій лізі. Яка атмосфера панує в колективі, хлопці не втрачають віри в чемпіонство?

- Гра, яку ми демонструємо в кожному окремому матчі,  якнайкраще доводить, що ми йдемо до своєї мети і не втрачаємо віри в успіх. Неможливо виходити на поле без бажання перемагати і виборювати трофеї. Важливо брати в кожному матчі максимум очок, а результати наших зусиль будемо оцінювати вже по завершенні чемпіонату.

Розпитував Олександр Москаленко