Паритет у грі зі столичними «армійцями»

У першій лізі першості України наші команди 1998-1999-их та 2000-2001-их років народження зустрічалися з гостями зі столиці – київським ЦСКА та поділили перемоги на дві команди.

За традицією першими на поле вийшли підопічні Олександра Гончарова. З перших хвилин «діназівці» показали, хто є господарем на полі та раз разом проходили оборонні редути гостей. Хоча «проходили», мабуть, для даного поєдинку звучить дуже м’яко. Атакуюча ланка «Діназу» просто знищила свого суперника, а граючи впевнено в обороні наші хлопці змогли здобути розгромну перемогу.

Відзначимо, що хет-триком у «діназівців» відзначився Георгій Завалякін, а загалом наша команда змогла шість разів відзначитись у воротах «армійців», пропустивши при цьому лише раз. «Діназ» впевнено пермагає та вчергове доводить, що класу та амбіцій цій команді не бракує.

На жаль, почин своїх старших одноклубників не змогли підтримати молодші «діназівці». Граючи на контратаках, наші гравці мали непогані нагоди аби відзначатись: двічі сам на сам з голкіпером гостей виходив нападник нашої команди, але двічі футбольна вдача відверталась від нього. Хоча незабаром Микола Слободянюк свій гол все-таки забив, продемонструвавши чудову швидкість та перегравши як захисника, так і голкіпера гостей.

Однак, як не прикро, після забитого м’яча гравці «Діназу» почали грати у зовсім інший футбол, збиваючись на довгі передачі вперед. «Армійці» почали нарощувати тиск і здавалося б домоглися свого: після дуже суперечливого падіння у штрафному майданчику арбітр вирішив вказати на одинадцятиметрову позначку. Але Дмитро Солонуха у блискучому стрибку зміг парирувати удар суперника. Здавалося б після такого емоційного піднесення наші гравці зможуть вирівняти гру та довести її до логічної перемоги.

Але, на жаль цього не сталося. У другому таймі арбітр (цього разу справедливо) призначив пенальті і нападник гостей його чітко реалізував, а незабаром після контратаки кияни взмогли вийти вперед.

«Діназівці» мали декілька непоганих шансів, щоб відігратись, але на більше не вистачило ні сил, ні часу.