Володимир Бондаренко: «Олег Гусєв сказав, що ми посіли те місце, яке заслужили»

П'ятниця, Листопада 16, 2018 - 13:45

Наставник «Діназу» про виступи команди в минулому році.

Повернувшись в еліту обласного любительського футболу Київщини, наш «Діназ» після дворічної перерви знову завоював срібні медалі. Про тернистий шлях до цієї нагороди ми поговорили з головним тренером команди Володимиром Бондаренко, підбиваючи підсумки виступів у чемпіонаті Київської області.

- Перш за все оцініть весь сезон для «Діназу».

- Якби на початку року, коли ми тільки збирали нову команду, хтось сказав, що станемо другими в чемпіонаті області, тоді всі висловили б тільки задоволення. Але, як кажуть, апетит приходить під час їжі, і зараз залишилося відчуття, що могли досягти й більшого. Найголовніше, що вдалося створити колектив, у якому всі посміхаються, жартують.

- І все ж оцінка.

- Задовільна.

- Чому?

- Є величезний потенціал, який ми не реалізували. П’ятірка – це ж ідеал.

- Тобто завдання на сезон не виконано?

- Навпаки, воно й перевиконано, але ми всі максималісти і хочеться більшого. До останнього туру ми боролися з «Авангардом» та фінішували тільки за ними. Як сказав Олег Гусєв: «Ви зайняли те місце, на яке заслужили». Та взагалі для нас не було чіткого завдання на сезон – перше, друге, третє, четверте, п’яте… Почесний президент клубу Ярослав Москаленко, коли довіряв нам нову команду, сказав, що він хоче побачити щось нове. 

- Він залишився задоволений результатом?

- В кінці чемпіонату Ярослав Миколайович підстьобнув нас запитавши, чи зможемо ми хоча б друге місце зайняти. Але він сам людина футбольна і чудово все розуміє. Взагалі його підтримка протягом всього турніру нас дуже надихала. Вона була не тільки в моральному, але й в матеріальному плані, що дуже важливо для гравців.

- А чого не вистачило в боротьбі з «Авангардом» в процесі становлення нової команди?

- Досвіду й стабільності. У нас багато молодих хлопців, які сьогодні можуть зіграти відмінно, а наступний матч провалити. Футболіст робить помилку, ти намагаєшся акцентувати його увагу на цьому, але він про все забуває і робить ту ж саму помилку. Процес навчання у футболі тривалий і кропіткий.

- «Діназ» провів два різні відрізки. В першому колі видав чудову переможну серію, а в другому команду трохи тіпало?

- Як на мене, то спочатку нас ніхто всерйоз не сприймав. Особливо після того, як в першому ж турі ми вдома програли «Патріоту» з великим рахунком. Та ми зуміли зібратися і потім провели хороші матчі. В другому колі на нас налаштовувалися по-іншому, та й самі суперники підсилилися. Той же «Джуніорс» в першому й другому колі – це дві великі різниці.     

- Влітку команда підсилила деякі позиції?

- Це необхідний крок, адже ми мали грати одразу в двох турнірах і треба було створити певний запас міцності. Ми підсилили конкретні позиції. І воно виправдало себе. Не стану розбирати конкретні прізвища, когось виділяти, бо це наша внутрішня кухня.

- Великі надії покладалися на нападника Влада Литченко, але він тільки в кінці чемпіонату розкрився.

- Дійсно, у нього були певні особисті проблеми, які врешті-решт вдалося розв’язати й до хлопчини повернулася психологічна впевненість. Ось і став забивати. Ми з ним не раз розмовляли і поступово він зкинув цей тягар зі своїх плеч.

- Проблема форвардів виявилася дуже актуальною в другому колі, бо і кращий бомбардир «Діназу» сезону Сергій Долженко перестав забивати.

- Відверто кажучи, після такого стрімкого злету, який у нього був навесні, очікував подібного. З’явилася конкуренція, він десь одного разу не забив, іншого й трішки похилив голову. Ми намагалися з ним постійно проводити бесіди, аналізувати. Вважаю, що такі моменти повинні піти йому на користь в становленні футболіста. До речі, подивився статистику і замітив, що багато голів він забивав в останні 15 хвилин матчу, коли суперник втомлюється. Значить, у нього є фізичний потенціал і знову ж таки треба психологічно попрацювати з собою.

- Центральні ланка команди мабуть була найстабільнішою з усіх.

- Так. І коли наші форварди перестали забивати, то саме півзахист взяв на себе цей тягар. Ми тактично стали перебудовуватися і використовувати наших атакуючих півзахисників, як прихованих форвардів. Сергій Ічанський, Сергій Каркошкін, Саша Долгоп’ятов, Саша Безпалий забивали дуже хороші й важливі м’ячі.

- В другому колі команда багато пропускала й почалися пошуки кращого поєднання в захисті.

- Якщо на правому фланзі у нас стабільно грав Володимир Крохмаль, а зліва Корешков, то в центрі ми частенько шукали оптимальний варіант. Певні проблеми в грі виникли у Влада Блазуня, Толя Фурсенко одружився і по сімейним обставинам не міг тривалий час грати, Андрій Волошин частенько мав проблеми з ногою. Довелося опустити вниз Руслана Зубленко, який виходив на цій позиції досить стабільно. Утім, оборона починається з атаки, тому всі відповідальні за те, що ми пропускали голи.

-  В першому колі нагальною була проблема ще одного воротаря. Навіть досвідченому Роману Капаністому довелося в одному з матчів стати в ворота.

- Після того, як Слава Прудніков став грати стабільно у воротах в нього з’явилася впевненість і надійність. Він виручав команду, як міг, тому по праву вважався першим номером. Ситуація з Капаністим склалася через хворобу Пруднікова. Роман Сивко на той час давно пішов з клубу, а у молодого Дмитра Солонухи виникли проблеми особистого характеру, які він й досі не може розв’язати. Ось тому довелося ставити в грі з «Меліоратором» Романа Капаністого. Той матч ми виграли, нагадаю. Але ми розуміли, що до пари молодому Пруднікову потрібен досвідчений голкіпер. І саме таким став Олексій Крупниченко. В другому колі вони вже частенько стояли по черзі в двох різних турнірах.

- Ще один момент про який ми не раз говорили раніше – ставка на молодих вихованців клубної академії. На даний момент стабільно грає Андрій Волошин. А інші?

- Це справа не одного дня. Ми поступово підпускаємо і їм не треба просто опускати ніс. Півзахисник Ігор Лущан у кількох матчах зіграв досить непогано і м’ячі забивав, Саня Канавін переніс операцію і відновлюється, очікуємо, що вистрілить Андрій Дорошенко. А ось, наприклад, юний центральний захисник Ярослав Ізотов прогресує семимильними кроками. Ми його потроху підпускаємо до матчів за основу. Впевнений, що він згодом виросте в хорошого футболіста. Тобто ми будемо залучати в міру своїх можливостей вихованців клубу, але так щоб від цього не страждало виконання основних турнірних завдань.

- Ось тут важлива підтримка ветеранів-тренерів.

- Крохмаль, Прима, Капаністий зіграли на рівні. Володя взагалі без збоїв пройшов весь чемпіонат, Діма через біль та уколи дограв сезон і тепер лягатиме на операцію, а Роман став справжнім джокером нашої команди. Показав не тільки, як в воротах стояти, але й забив кілька важливих м’ячів. Чого вартий тільки його гол наприкінці матчу з «Любомиром». Можна сказати, справжній «золотий» гол, який залишив нас не тільки в боротьбі з «Авангардом», але суттєво вплинув на те, щоб ми завоювали «срібло» чемпіонату.

- Можете пригадати найкрасивіший гол чемпіонату.

- Ось так одразу й важкувато якийсь виділити. Їх було чимало. Хороші м’ячі забивали Марченко, Долженко, Безпалий. Але мабуть найкращим був один з голів у ворота «Броварів» у першому колі. Тоді ми провели колективну комбінацію, в якій взяло участь одразу шість-сім гравців.   

- А кращий та гірший матчі у виконанні команди?

- Серед кращих я виділю перший тайм у другому колі проти «Межигір’я». Це була цілісна гра і суперник просто не знав за ким і куди бігти. А серед гірших, звичайно, матч в гостях проти «Броварів» та в Шпитьках з «Джуніорсом-СБ».

- Протягом сезону в «Діназі» не було великих кадрових змін.

- Зараз будуть. Ми перейдемо на інший режим роботи, тому будуть. Щодо минулого сезону, то розуміли, що нам треба було грати в двох турнірах одночасно, отож намагалися зберегти всіх.

- По завершені сезону команда взяла перепочинок. Які подальші плани?

- В 20-х числах грудня зберемося, щоб трішки підтримати форму. До того ж, і зараз по вихідним намагатимемося грати в футбол. В цю суботу ще й баню організуємо. А більш повноцінно розпочнемо підготовку вже після новорічних свят. Тоді ж плануємо взяти участь в зимових підготовчих турнірах, які будуть проводитися під егідою Київської обласної федерації футболу - Меморіалах Макарова та Кирсанова. Також в планах двотижневий збір команди в Туреччині.

- Тобто наступні півроку стануть перехідним періодом до отримання статусу професійного клубу?

- Саме так. Вже з нового року ми працюватимемо в режимі щоденних тренувань і багатьом, хто поєднував роботу й футбол, доведеться вибирати. Оскільки ми поки не професійний клуб, то контрактної схеми певний період не буде, все на особистій довірі. Влітку ми повинні перейти на інший рівень. Тому будуть кадрові зміни. Хтось сам зробить свій вибір, а хтось з об’єктивних причин не дотягне до статусу професіонала.

- Новачки будуть?

- Обов’язково. І немало. Поки не стану озвучувати якісь прізвища, попереду тривалий процес пошуку, перегляду й переговорів.  

Коментувати:

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Наші партнери