 |
 |
Сергій Пономаренко: «Хлопці билися, як леви»
Середа, Червня 14, 2017 - 09:33
Наставник ділиться враженнями від участі в міжнародних змаганнях.
Якби на турнірі в німецькому Баденхаузені організатори вручали приз глядацьких симпатій, то його, безперечно, отримав би наш «Діназ-2005», який виступав в категорії U-13. Перш за все завдяки своєму бійцівському характеру і самовідданості на полі до фінального свистка, а ще й тому, що попри різницю у віці та зрості (деякі суперники були старші на два-три роки й вищі чи не вдвічі) демонстрували комбінаційний, цікавий футбол і забивали красиві голи.
- Відправляючись до Німеччини, ми не ставили жодних турнірних завдань, - розповідає тренер «Діназу-2005» Сергій Пономаренко. – Звичайно ж, не знали, навіть, хто проти нас гратиме. Просто хотіли, щоб діти відпочили, набули міжнародного футбольного досвіду і по можливості вийшли з групи. Та й не всі з основи поїхали, тому склад виглядав не оптимальним.
- Але поступово хлопчики завоювали серця німецьких вболівальників і навіть тренерів команд-суперниць.
- Все почалося з гри датчан проти німецької команди. Ми сиділи поряд і бачили, як суддя їх «вбивав». Стали підтримувати скандинавців, кричати. Коли «Діназ-2005» вийшов на поле, рефері був той же і тепер датчани почали підбадьорювати вже нас. В першій грі ми поступилися, а ось наш другий матч з німецьким TuS GW Wuppertal перетворився на справжню бійку і тривав майже півтори години. Німецька команда вела себе інколи нахабно, гравці грубо наступали нам на ноги, кидали м’яч в обличчя, потім тузилися між собою. Довелося дорослим вибігати на поле, вмішуватися. Матч навіть призупиняли на сорок хвилин, поки трішки згасли емоції, суддю замінили. Та в кінці кінців ми виграли, єдиний гол провів Рудницький. Після цього до нас почали ставитися з повагою. До того ж, витримавши таке бойове хрещення, дух команди значно піднявся.
- Ще одним ключовим моментом на турнірі стала заключна гра в групі з польським Wojborz…
- Нам потрібна була тільки перемога для виходу в плей-офф. У поляків був агресивний нападник, якого ми зуміли нейтралізувати, Півень причепився до нього немов реп’ях і не давав можливості розігнатися. А ось попереду свою справу зробив Рудницький, котрий ударом через себе змусив капітулювати польського голкіпера. Радості команди після фінального свистка не було меж, немов Лігу чемпіонів виграли (посміхається). І глядачі підтримали.
- В чвертьфіналі «Діназ-2005» поступився майбутнім чемпіонам з німецького OSC Vellmar.
- У дитячому футболі частенько вирішує все один гравець. У німців грав височенний форвард (див. фото, де темношкірий нападник поряд з наставником – прим.авт.), котрий забивав у кожному матчі і фактично на своїх плечах витягнув команду до чемпіонства. Забив він і нам, завдяки неузгодженим діям захисту і воротаря. Довелося діяти від оборони, але наприкінці зустрічі Рудницький мав непоганий шанс перевести все в серію післяматчевих пенальті, трішки не пощастило. Утім, загалом я залишився дуже задоволений виступом команди, самовіддачею хлопці. Всі билися, як леви.
- Не футболом єдиним жили діти в ці дні?
- Звичайно, більшу частину часу проводили на стадіоні, де були організовані різні конкурси, змагання. Діти познайомилися з ровесниками інших країн, завели друзів з Польші, Чехії. Одного дня відвідали аквапарк в Остероде, вдосталь покупалися, пострибали, позасмагали. Зробили вилазку на околиці селища, побувавши в німецькому лісі.
- Діти ласували знаменитими німецькими сердельками?
- Одного дня тренерський склад та організатори поїздки з Klitschko Foudation влаштували пікнік на природі. Діти знову не розлучалися з м’ячем, бігали, а потім наїлися донесхочу. «На базу» всі поверталися втомленими, але неймовірно емоційно зарядженими.
- Поїдете ще раз на цей турнір?
- Німці українську делегацію вже запросили. Сподіваюся, що наступного року вдасться поїхати знову і виступити ще краще.
Більше фотографій дивіться на клубних сторінках в соціальних мережах
Коментувати: