 |
 |
Олексій Чернишов: «Софія намалювала і подарувала на день народження мій портрет»
Понеділок, Квітня 13, 2020 - 13:43
Півзахисник «Діназу» про карантин, забави з доньками та домашній ремонт.
Чотири тижні триває в Україні карантин. Минулий у режимі суворого контролю. Безумовно, це неабияке випробування для молодих родин з кількома дітьми, адже впродовж доби в чотирьох стінах доводиться придумувати всяке аби працювати розважаючись. Діназівець Олексій Чернишов встигає не тільки продити час з восьмирічною Софією та чотирирічною Марією, але ще й домашній ремонт затіяв.
- Діти «заїздили» за цей час вдома тата? – запитуємо.
- Не те слово. Чому те, чому те… Питань мільйон. Та й не тільки питань, але й вередують частенько. Ось довелося у старшої Софійки телефон відібрати, бо нічого не хотіла робити з уроків. Адже зі школи постійно надсилають завдання, які треба робити. Правда, тут вони більше з дружиною займаються. (В цей момент молодша Марійка підбігла і почулося суворе батьківське: «Не заважай поки що, бачиш я з дядьою по телефону розмовляю…»)
- В хованки часто доводиться грати?
-Так, куди ж без цього. Правда, ми вже давно збиралися зробити ремонт в коридорі, ось тепер добралися руки. Зачепилися й пішло-поїхало… Так що тепер у нас в квартирі справжній безлад. Робимо все власними руками, не порушуючи карантину, не довбаючи стіни перфоратором. Такий собі косметичний ремонт.
- Яка найулюбленіша гра дітей у вільний час?
- Лото складаємо всією сім’єю. Ну і люблять діти в менеджер грати, в «Монополію».
- Якісь аплікації, іграшки ліпите?
- Тут більше мама спец. Вона з ними в цьому плані займається. Дівчатка ж… Хоча ось Софійка, яка займається малюванням, на день народження намалювала мій портрет і подарувала мені. Смішний такий вийшов портет, але дуже класний подарунок від доньки (Дивіться портрет на офіційній клубній сторінці в Фейсбук за посиланням: https://www.facebook.com/491987270912403/photos/a.491993697578427/2822003511244089/?type=3&theater)
- М’яч не набиваєш в квартирі?
- Ні, нема як. Та й багатоповерховому будинку не дуже це зручно. На вулицю ж стараюся не виходити під час карантину.
- Що, взагалі не бігаєш?
- Бігаю. Але стараюся тоді, коли мало людей на вулиці. Раніше не так суворо було, то по набережній пробігав. Зараз роюлю це так, щоб ні з ким не перетинатися. Бачив, що деякі бігають вдень, навіть в масках рибу ловлять…
- Наскільки складно ось так самому підтримувати форму?
- Чесно кажучи, інколи важкувато себе підняти. Доводиться проявляти характер, бо розумієш, що коли закінчиться карантин, то часу розкачуватися не буде особливо. Ну і відволікають деякі інші клопоти. Тут треба вміти переключатися.
- І скільки часу виділяєш на заняття в день?
- Пробіжка хвилин тридцять, потім різні вправи. Десь виходить кожного дня разом біля години.
- Найулюбленіша вправа вдома?
- Поспати (сміється). Якщо серйозно, то роблю все те, що нас на заняттях з фітнесу давали.
- Ти тривалий період працював тренером в клубній дитячій академії, потім був помічником в «Діназі-2». Не сумуєш за дітьми?
- Звичайно, є певний смуток. Коли відійшов від цього, то певний період було відчуття немов руки відірвали. Поступово звик. Хоча намагаюся цікавитися їх розвитком по можливості. Дехто з хлопчиків дзвонив, вітав з днем народження.
- Робота дитячим тренером передбачала постійне навчання. Продовжуєш це й зараз?
- Та в футболі постійно треба вчитися. Детальних записів не веду, багато що з вправ в голові залишається. Той тренерський досвід, що я мав, дуже корисний в футбольному плані.
- Чому з «Діназу-2», де ти керував свого часу разом з Анатолієм Блазунем, не так багато хлопців нині в першій команді?
- Це оцінка рівня тих футболістів. Значить не дотягнули, хоча у багатьох був шанс. Питання скоріше до них, ніж до тренерів. Та й ті результати команди говорять самі за себе.
- Сьогодні більше гру «Діназу» сприймаєш, як тренер, чи як футболіст?
- Сто процентів, як футболіст. Всьому свій час. То був хороший досвід, але й треба рухатися вперед. Зараз я стараюся бути корисним команді, перш за все, як гравець.
- В чемпіонаті Другої ліги ти не дуже часто виходиш у стартовому складі…
- Значить, десь в чомусь поступаюся більш молодим грацям. Вирішальне слово за головним тренером. Але я стараюся створювати конкуренцію і готовий у будь-яку мить вийти на поле.
- Керівництвом клубу озвучено амбіційні завдання. У тебе особисто велике бажання зіграти в Першій лізі?
- Свого часу я виступав в київський «Оболоні» і мав такий невеликий досвід. Хотілося б його повторити, ще раз відчути різницю не на словах, а на ділі.
- Нинішній «Діназ» сильніший від осіннього?
- Однозначно. Команда стала більш збалансована, у всіх лініях є хороша конкуренція. Це пов’язано і з появою нових футболістів, і з тим, що ми всі виросли, як КОМАНДА.
- Хто з шести новачків є найбільш солідним поповненням «Діназу»?
- Якщо робити висновок з підготовчого періоду перед сезоном, то це однозначно Саша Апанчук. Це саме той нападаючий, який нам потрібен був. Він і забивати почав одразу. Хоча й в інших є чудовий шанс себе проявити, бо коли чемпіонат відновиться, то календар може бути дуже щільним і шанс зіграти матимуть всі. Головне, повернутися усім після карантину здоровими. Всім цього бажаю!
Більше фотографій та відео дивіться на офіційних клубних сторінках в соціальних мережах та офіційному каналі в ютубі.
Коментувати: