Олексій Чернишов: «Софія намалювала і подарувала на день народження мій портрет»

Понеділок, Квітня 13, 2020 - 13:43

Півзахисник «Діназу» про карантин, забави з доньками та домашній ремонт.

Чотири тижні триває в Україні карантин. Минулий у режимі суворого контролю. Безумовно, це неабияке випробування для молодих родин з кількома дітьми, адже впродовж доби в чотирьох стінах доводиться придумувати всяке аби працювати розважаючись. Діназівець Олексій Чернишов встигає не тільки продити час з восьмирічною Софією та чотирирічною Марією, але ще й домашній ремонт затіяв.

- Діти «заїздили» за цей час вдома тата? – запитуємо.

- Не те слово. Чому те, чому те… Питань мільйон. Та й не тільки питань, але й вередують частенько. Ось довелося у старшої Софійки телефон відібрати, бо нічого не хотіла робити з уроків. Адже зі школи постійно надсилають завдання, які треба робити. Правда, тут вони більше з дружиною займаються. (В цей момент молодша Марійка підбігла і почулося суворе батьківське: «Не заважай поки що, бачиш я з дядьою по телефону розмовляю…»)

- В хованки часто доводиться грати?

-Так, куди ж без цього. Правда, ми вже давно збиралися зробити ремонт в коридорі, ось тепер добралися руки. Зачепилися й пішло-поїхало… Так що тепер у нас в квартирі справжній безлад. Робимо все власними руками, не порушуючи карантину, не довбаючи стіни перфоратором. Такий собі косметичний ремонт.

- Яка найулюбленіша гра дітей у вільний час?

- Лото складаємо всією сім’єю. Ну і люблять діти в менеджер грати, в «Монополію».

- Якісь аплікації, іграшки ліпите?

- Тут більше мама спец. Вона з ними в цьому плані займається. Дівчатка ж… Хоча ось Софійка, яка займається малюванням, на день народження намалювала мій портрет і подарувала мені. Смішний такий вийшов портет, але дуже класний подарунок від доньки (Дивіться портрет на офіційній клубній сторінці в Фейсбук за посиланням: https://www.facebook.com/491987270912403/photos/a.491993697578427/2822003511244089/?type=3&theater)

- М’яч не набиваєш в квартирі?

- Ні, нема як. Та й багатоповерховому будинку не дуже це зручно. На вулицю ж стараюся не виходити під час карантину.

- Що, взагалі не бігаєш?

- Бігаю. Але стараюся тоді, коли мало людей на вулиці. Раніше не так суворо було, то по набережній пробігав. Зараз роюлю це так, щоб ні з ким не перетинатися. Бачив, що деякі бігають вдень, навіть в масках рибу ловлять…

- Наскільки складно ось так самому підтримувати форму?

- Чесно кажучи, інколи важкувато себе підняти. Доводиться проявляти характер, бо розумієш, що коли закінчиться карантин, то часу розкачуватися не буде особливо. Ну і відволікають деякі інші клопоти. Тут треба вміти переключатися.

- І скільки часу виділяєш на заняття в день?

- Пробіжка хвилин тридцять, потім різні вправи. Десь виходить кожного дня разом біля години.

- Найулюбленіша вправа вдома?

- Поспати (сміється). Якщо серйозно, то роблю все те, що нас на заняттях з фітнесу давали.

- Ти тривалий період працював тренером в клубній дитячій академії, потім був помічником в «Діназі-2». Не сумуєш за дітьми?

- Звичайно, є певний смуток. Коли відійшов від цього, то певний період було відчуття немов руки відірвали. Поступово звик. Хоча намагаюся цікавитися їх розвитком по можливості. Дехто з хлопчиків дзвонив, вітав з днем народження.

- Робота дитячим тренером передбачала постійне навчання. Продовжуєш це й зараз?

- Та в футболі постійно треба вчитися. Детальних записів не веду, багато що з вправ в голові залишається. Той тренерський досвід, що я мав, дуже корисний в футбольному плані.

- Чому з «Діназу-2», де ти керував свого часу разом з Анатолієм Блазунем, не так багато хлопців нині в першій команді?

- Це оцінка рівня тих футболістів. Значить не дотягнули, хоча у багатьох був шанс. Питання скоріше до них, ніж до тренерів. Та й ті результати команди говорять самі за себе.

- Сьогодні більше гру «Діназу» сприймаєш, як тренер, чи як футболіст?  

- Сто процентів, як футболіст. Всьому свій час. То був хороший досвід, але й треба рухатися вперед. Зараз я стараюся бути корисним команді, перш за все, як гравець.

- В чемпіонаті Другої ліги ти не дуже часто виходиш у стартовому складі…

- Значить, десь в чомусь поступаюся більш молодим грацям. Вирішальне слово за головним тренером. Але я стараюся створювати конкуренцію і готовий у будь-яку мить вийти на поле.

- Керівництвом клубу озвучено амбіційні завдання. У тебе особисто велике бажання зіграти в Першій лізі?

- Свого часу я виступав в київський «Оболоні» і мав такий невеликий досвід. Хотілося б його повторити, ще раз відчути різницю не на словах, а на ділі.    

- Нинішній «Діназ» сильніший від осіннього?

- Однозначно. Команда стала більш збалансована, у всіх лініях є хороша конкуренція. Це пов’язано і з появою нових футболістів, і з тим, що ми всі виросли, як КОМАНДА.

- Хто з шести новачків є найбільш солідним поповненням «Діназу»?

- Якщо робити висновок з підготовчого періоду перед сезоном, то це однозначно Саша Апанчук. Це саме той нападаючий, який нам потрібен був. Він і забивати почав одразу. Хоча й в інших є чудовий шанс себе проявити, бо коли чемпіонат відновиться, то календар може бути дуже щільним і шанс зіграти матимуть всі. Головне, повернутися усім після карантину здоровими. Всім цього бажаю!

Більше фотографій та відео дивіться на офіційних клубних сторінках в соціальних мережах та офіційному каналі в ютубі.

https://www.facebook.com/FC-Dinaz-491987270912403/

https://t.me/FCDINAZ

https://www.youtube.com/channel/UCOM8S6a4YOxFPGuXOfChBCQ

Коментувати:

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Наші партнери