 |
 |
Олександр Гончаров: «У вирішальний момент команда проявила характер»
Середа, Жовтня 26, 2016 - 12:13
Наставник «Діназу-2003» про успішний виступ команди в Іспанії.
Перемога «Діназу-2003» (тренер Олександр Гончаров) на турнірі в Іспанії яскравим пензлем намалювала чергову сторінку в історичному літописі футбольного клубу. У вівторок команда повернулася додому з кубком і після зустрічі з рідними та близькими на залізничному вокзалі столиці, ми попросили наставника команди поділитися враженнями та розповісти про найцікавіші моменти цієї поїздки.
- Вітаємо з перемогою в турнірі. На перший погляд все ніби легко вдалося, а як було насправді?
- Груповий турнір був дуже непростим. До фінального свистка в заключних матчах було невідомо, хто скільки очок набере. Ситуація могла скластися так, що одразу три команди могли здобути по дванадцять очок і тоді довелося б за додатковими показниками визначати переможців групи. По суті вирішальною стала наша гра проти FK Sydsjaeland з Данії, в якій ми перемогли 1:0 завдяки пенальті. Півфінали та фінал теж були непростими, але ми проявили характер і зіграли на хорошому рівні.
- Впродовж всього турніру команда продемонструвала стабільну гру?
- У поїздку відправився 21 футболіст, що дозволяло варіювати зі складом. Одні трішки краще виглядали, інші – гірше. На фоні певної втоми давав футболістам можливість відпочити, щоб уже в наступному поєдинку вони виходили на поле й викладалися на повну.
- Який матч викликав найбільше емоцій?
- В груповому турнірі все ж таки відзначив би вирішальний поєдинок проти датчан. Було видно, що коли ми заробили пенальті й Загладько пішов виконувати удар, то у нього був невеликий мандраж. Гра до останньої секунди тривала на зустрічних курсах і все могло змінитися в будь-який момент. Нас в тому матчі влаштовувала тільки перемога, в той час, як суперник міг задовольнитися нічиєю. Я видихнув з полегшенням тільки коли прозвучав фінальний свисток.
- Який гол став найкрасивішим на турнірі?
- Мабуть, виділив би два м’ячі. Другий гол у фіналі, коли команда провела чудову комбінацію. Гупаленко пішов у відбір і відпасував м’яч на Добровольського, який, ввійшовши в штрафний майданчик, зробив гросмейстерську паузу і відкинув м’яч під удар Іродовському. Останній чітко спрямував його в кут воріт. Також відзначу індивідуальні дії Кисіля, котрий з лівого флангу змістився трішки в центр і пробив у дальню «дев’ятку». Цей гол викликав захоплення і аплодисменти всіх, хто був присутнім на трибунах.
- Що було найскладнішим в матчах?
- Якщо говорити про психологічний момент, то це момент, коли ми поступилися мінімально німцям й потрібно було виходити на наступну гру й обов’язково перемагати. Ось тут на перше місце виходили бійцівські якості і характер футболістів. Намагався знайти слова, заспокоїти команду і одночасно налаштувати тільки на перемогу. На щастя, все вдалося.
- Кого б виділите на турнірі?
- Всю команду. Захист пропустив всього один гол і це дорого коштує, центральна лінія за рахунок мобільності та хорошої активності цементувала всю гру команди, а нападники забивали чимало. Бабешко з шістьма м’ячами став кращим бомбардиром турніру. Утім, мабуть, найбільше порадував Іродовський, котрий і важливі м’ячі забивав, і постійно діяв корисно для колективу.
- Що можете сказати про суперників?
- Виділяти когось не став би. У них система працює таким чином, що завдяки великій кількості полів та клубів юні гравці займаються футболом поближче додому. Вже ближче до 15-16 років селекціонери відбирають кращих. У кожній команді виділяються два-три футболісти, але загалом середній рівень однаковий. Якщо порівняти з вищою лігою чемпіонату Києва, то це команди на рівні другої п’ятірки.
- Які умови були на турнірі?
- Ми грали на трьох полях зі штучним газоном. Два з них були стандартних розмірів, а інше трішки зменшене. Сам газон на одне покоління раніше, ніж в Лютежі, але в хорошому стані. Щодо умов проживання, то готель розташований на першій лінії, харчувалися хлопці досхочу зі шведського столу. Було багато морських делікатесів, овочів, фруктів, йогуртів, морозива. І ніхто нікого ні в чому не обмежував.
- А як з культурною програмою?
- Побували на екскурсії в Барселоні, багато цікавого побачили, почули, фотографувалися. Окрім того, по дорозі заїжджали до Мілану та Венеції, де поїли справжньої італійської піци. Ну і, звичайно ж, море, пляж. Це для дітей найкращий відпочинок. В останній день перед від’їздом провели навіть внутрішньо-командний турнір з пляжного футболу. Додому привезли не тільки кубок, але й найкращі позитивні враження.
- Проїхавши при цьому половину Європи…
- Загалом в один бік біля трьох тисяч кілометрів. З Києва до Ужгороду їхали поїздом, а далі автобусом через Угорщину, Австрію, Італію, Францію, Іспанію. Але все було настільки яскраво та цікаво, що час промайнув просто непомітно.
- Отож, отримавши великий заряд команда тепер готова до нових матчів чемпіонату України та Києва?
- Так, почивати на лаврах особливо ніколи. Вже в четвер, 27 жовтня, на нас чекає гра чемпіонату України проти столичного «Локомотиву». Тому треба налаштовуватися і продовжувати переможний темп, який ми взяли в Іспанії.
Більше фотографій дивіться на клубній сторінці в соціальній мережі
Коментувати: