Олександр Гончаров: «Кільком нашим голам навіть аплодували хорватські вболівальники»
Наставник діназівців про поїздку до Хорватії.
В четвер ближче до півночі діназівська делегація повернулася з хорватського містечка Оміш додому. Впродовж майже десяти днів юні вихованці футбольної академії «Діназу» перебували в Хорватії, де не тільки відпочивали, але й провели кілька контрольних поєдинків. Про цікавинки цієї поїздки ми попросили розповісти тренера Олександра Гончарова.
- Хлопці залишилися задоволені виїздом?
- Безперечно. Берег Адріатичного моря, гори, чудові умови. Хіба що тільки дорога трішки всіх стомила, адже їхати довелося автобусом через пів-Європи, десь годин тридцять п’ять. Але воно цього варте.
- Ви відправилися перш за все за міжнародним досвідом?
- Саме так. Це вже друга поїздка діназівців до Омішу, де паралельно проходив міжнародний турнір «Dalmatinko Cup-2019». За умовами, нині найстаршими учасниками в ньому були команди 2006 року народження. Оскільки в нашому складі поїхала команда 2005/04 року, то ми вже знали заздалегідь, що будемо грати тільки товариські матчі. А ось команди донецького «Шахтаря» та київського «Арсеналу», котрі також складали українську делегацію, зіграли в «Dalmatinko Cup-2019». Для нас же важливим було оцінити себе на рівні хорватських команд, познайомитися з системою підготовки місцевих дитячих шкіл.
- Про спаринги ви домовлялися раніше чи влагоджували все заздалегідь?
- Організатори раніше склали програму нашого перебування в Хорватії. Ми постаралися зробити все таким чином, щоб не було дуже далеких переїздів, понад 200 км, і щоб суперники були не нижче середнього рівня. Всіх цих вимог було дотримано.
- Розкажіть про спаринги.
- «Діназ-2005», який переважно склав «кістяк» команди, зіграв три контрольні матчі в Хорватії і у виграв. Над NK Solin ми здобули вольову перемогу з рахунком 3:2. Це, мабуть, дуже показова для нас гра. Ми поступалися 0:2, але хлопці зуміли проявити найкращі бійцівські якості, характер і вирвали перемогу. Потім відбулися ще дві зустрічі, в котрих ми виграли з однаковим рахунком 5:2. Спочатку поклали на лопатки RNK Split, а потім NK Dugopolje. Кинулося в очі те, що всі хорватські команди сповідують комбінаційний, європейський футбол. Досить технічні, вправно тримають м’яч, вміють грати один в один.
- Всі матчі проводили на одному стадіоні чи довелося роз’їжджати?
- Кожен матч проходив в різних місцях. Наприклад, до Спліту добиралися морем, на паромі. Це було не так втомливо, а більше цікаво. Там, окрім футболу, також погуляли містом, подивилися на місцеві історичні пам’ятки, побували на красивій набережній та в центрі міста.
- Результат у матчах хороший. А якість гри?
- Кілька чудових м’ячів ми забили. Кільком нашим голам навіть аплодували хорватські вболівальники. Щодо рівня суперників, то він був досить високим. Утім, мабуть в Хорватії є дитячі футбольні академії й на порядок вище.
- Де жили діти, як харчувалися?
- Умови для проживання були серйозні, всього за двадцять метрів від пляжу. Невеликі, чудово облаштовані будиночки на кілька чоловік.
- В морі купалися?
- Разів три. Трішки підвела погода, бо частенько було досить похмуро і йшов дощ. Та й саме море ще добре не прогрілося, температура води десь близько 15 градусів. Тому до води заходили ненадовго, щоб не застудитися.
- Культурна програма була насиченою?
- Окрім виїздів на матчі також організували поїздку на човнах до знаменитої піратської фортеці в Оміші. За нагоди прогулювалися в центрі міста. Загалом повернулися додому у відмінному настрої й тепер готові до нових офіційних матчів чемпіонату.
Більше фотографій та відео дивіться на офіційній клубній сторінці в соціальній мережі FB та офіційному каналі в ютубі.



















Коментувати: