 |
 |
Олександр Гарбар: «Гол у ворота «Ниви» присвятив мамі»
Четвер, Вересня 19, 2019 - 21:02
Герой матчу середи про переможний м’яч та кубкові амбіції.
Смачну крапку в перемозі над вінницькою «Нивою» поставив за десять секунд до фінального свистка захисник «Діназу» Олександр Гарбар. В цей момент ейфорія охопила всіх прихильників нашої команди. Запасні кинулися на польових гравців, трибуни заревіли в шаленому екстазі. Не часто доводиться таке переживати. Цей успіх закріпив нашу команду в середині турнірної таблиці. Безперечно, оминути таку нагоду поговорити з героєм матчу ми не змогли.
- Саша, скажи тебе особисто гордість розпирає від такого? – запитуємо наступного ранку після матчу Гарбара.
- Перш за все є велика радість від такої колективної перемоги. Гордий не за себе, а за всю команду. У всіх нас було велике бажання виграти цього дня і добре, що воно втілилося.
- Самооцінка піднялася?
- Піднялася. Більше впевненості додають такі перемоги.
- Тобі особисто доводилося часто подібні емоції переживати?
- Якщо говорити про те, чи я забивав раніше гол на останніх секундах матчу, то такого не було. Це вперше в моїй футбольній кар’єрі. Хоча, звичайно, були матчі, в яких вирувала радість від важливих перемог.
- Як тобі вистачило сил добігти з оборони в атаку?
- Навіть не задумувався тоді про це. Йшли останні хвилини матчу і ми всі кинулися в атаку, бо дуже хотіли виграти. Летіли вперед немов на крилах. Слава Богу, що все ось так добре для нас завершилося.
- Коли ти забивав, то оцінив, де знаходиться воротар чи бив на автоматі у бік воріт?
- У мене в тій ситуації було два рішення. Я бачив, що зліва підключається Сергій Каркошкін і міг віддати пас на нього. Друге – бити. Щоб вирішити щось була секунда, не більше. Помітив, як воротар почав зміщуватися вправо і закривати ближній кут, тому прийняв рішення пробити. Якраз спіймав його на півкроці і добре влучив.
- Допомогли навики форварда, які довелося освоювати в матчі попереднього туру проти «Чайки»?
- Не знаю. Мені, як і багатьом футболістам, подобається забивати. Я досить часто підключаюся на стандарти і в атаки. Особливо, коли граю крайнього захисника. Та й на тренуваннях завжди націлений на ворота, хоча фактично моїм головний завданням на полі є руйнування атак суперника.
- Цей гол був чимось знаковим?
- Хочу присвятити цей забитий м’яч своїй мамі, яка напередодні у вівторок відзначала свій день народження. Маленький такий подаруночок.
- А більш матеріальний якийсь був?
- Одна жіноча дрібничка. Ну і, звичайно ж, цілий букет троянд.
- Скажи, а тобі частенько доводилося грати нападника чи хава в кар’єрі?
- Ні, ніколи не грав раніше на цих позиціях. Стабільно або центрального, або крайнього захисника. Чи зправа, чи зліва. Вихід в атаці в матчі з «Чайкою» став для мене дебютним.
- Чиє то було рішення?
- Тренерського штабу. Мене запитали, чи зможу я вийти в нападі. Сказав, так. Вийшов і мав тоді навіть шанс забити, якби пробив більш точно по воротах.
- Останнім часом ти дещо втратив місце в основі. Це спад в грі, чи можливо є якась інша причина?
- Ніякого спаду у власній грі я не відчуваю. Просто у нас зараз зросла конкуренція за місце в стартовому складі і ніхто не знає, чи потрапить в основу. Без сумніву, це додає більшої мотивації і змушує викладатися на тренуваннях на повну. А вже тренери потім вирішують кого ставити. Добре, що вийшов цього разу й допоміг команді.
- Ти знав напередодні, що можеш з’явитися з перших хвилин на полі?
- Так, знав і був готовий до цього. Ми награвали подібний варіант на тренуваннях.
- Взагалі-то переживав, що не виходиш так часто в офіційних матчах?
- Впевнений, що все робиться на краще. Це своєрідне перезавантаження для мене. Потрібно просто тренуватися й викладатися на повну, а коли з’являється шанс, то використати його. Здорово, коли є здорова конкуренція в команді.
- Можливо, витісниш з основного складу з правого флангу досвідченого Володимира Крохмаля?
- Його спробуй ще витіснити (сміється). Він дасть багатьом фору. Думаю, що рік-другий у нього не буде гідного конкурента на цій позиції.
- Повернемося до гри з «Нивою», коли рахунок став 1:1. Були думки в цей момент аби не програти?
- Як на мене, ми були сильніші в цьому матчі. Ми не сіли нижче, а намагалися грати так як і раніше. Просто не все виходило в деякі моменти. Якщо ви про гру молодого Ярика Ізотова, то в такому матчі дуже складно війти в ритм. Він ще молодий, набирається досвіду. Після гри його всі підтримали. І тренери, і партнери по команді. Впевнений, що у Ярика хороше футбольне майбутнє.
- Перемогу відсвяткували пивом?
- Ні, після гри всі роз’їхалися додому відпочивати. Напружений графік у нас. Вже в четвер та п’ятницю тренування, а в суботу виїжджаємо на гру в Ужгород.
- Не напружує такий щільний футбольний ігровий графік?
- Не сказав би. Головне правильно відновитися фізично. Це вже залежить від кожного особисто. В тій же Англії частенько грають через два дні на третій. То чемпіонат, то кубки.
- На Закарпатті в «Ужгороду» непросто буде розжитися очками.
- Дивився матчі «Ужгороду» і можу відзначити, що ця команда грає в комбінаційний, цікавий футбол й дає можливість грати супернику. Так що буде дуже цікаво з ними поборотися. Взагалі мені доводилося вже не раз їздити на матчі в Ужгород, тому непогано знаю місцеву футбольну атмосферу.
- Вболівальники там за слівцем до кишені не лізуть.
- Вже давно привчив себе не зважати на різні там вигуки зі сторони. Повністю зосереджуюся на грі і все, що відбувається на трибунах мене не зачіпає.
- Одразу після повернення додому «Діназ» чекає кубкове протистояння з «Олександрією». Суперник досить серйозний, який виступає в єврокубках нині. У тебе нема часом власних рахунків з цим клубом?
- Ні, звичайні футболі відносини. Не раз доводилося з ними грати ще в дублях «Динамо», «Ворскли», «Дніпра». І в основному ми вигравали тоді. В «Олександрії» зараз напружений ігровий графік, тому не виключено, що можуть не всі гравці основи приїхати. У будь-якому разі їм буде непросто виграти наступної середи в «Діназу».
- А до якої стадії кубку ти добирався раніше?
- Коли виступав за «Гірник-Спорт», то довелося грати з київською «Оболоню» в 1/8 фіналу. Матч проходив в Києві і тоді ми пропустили гол десь на 119-й хвилині, програвши 1:2. Хотів би підняти для себе цю планку, а ще краще виграти з «Діназом» Кубок України.
Більше фотографій та відео дивіться на офіційніх клубних сторінках в соціальних мережах та офіційному каналі в ютубі.
Коментувати: