Микола Слободянюк: «Своє тренерське «ноу-хау» збережу в секреті»

Досвідчений «діназівський» наставник поділився своїм футбольним баченням і вимогами, які ставить перед своїми підопічними.

Серпень – «гаряча» і напружена пора перед стартом дитячих футбольних турнірів. Саме в цей час закладається основа на весь сезон. Про те, як готує свої команди («Діназ-2» та «Діназ-2002»), розповів тренер Микола Слободянюк.     

- Як давно команди розпочали підготовку?

- З першого серпня.

- Який стан у гравців після відпочинку?

- «Розібрані» повністю.

- Як будете виводити їх з піке?

- Наразі ми тільки почали фізичну підготовку, до офіційних матчів все буде в порядку.

- Скільки разів на тиждень тренуєтеся?

 - У Лютежі працюємо кожен день, з понеділка по п'ятницю за півтори години.

- Скільки гравців в команді зараз?

- Це важке запитання (посміхається). На тренування приходить 30-35 футболістів. Для двох команд це навіть мало.

- Чому приділяєте увагу на тренуваннях?

- Це фізична підготовка, швидкісна витривалість, робота над спринтерською швидкістю, а також швидкісно-силові вправи. Це перші два тижні. Потім ми вже будемо штурмувати тактику, вивчати взаємозв'язки, награвати комбінації. Зараз тренуємося на штучному полі, потім вийдемо на зелене поле - на траву в Демідові.

- Хто підсилив команду?

- З першої команди ми попросили воротаря Євгена Стрижа. Він тепер гратиме в нас. Повинні були прийти ще додатково 4-5 гравців,  але ми їх ще не бачил. Вони поки відпочивають, мають приїхати. І один футболіст від нас пішов.

- Яка мета у команди?

- Наша мета - потрапити в трійку, оскільки ми втратили чимало очок у першому колі. Ми дуже багато зіграли нічиїх і тепер будемо надолужувати все.

- Які команди вимагають посилення?

- Посилення вимагають і дорослі команди, і команда  2002 року, які я треную. Дітей ми навчаємо, там краща ситуація. Дорослим же не завадили б кваліфікованих футболістів в колектив.

- У вас нестандартний підхід до побудови навчально-тренувального процесу.

- На даний момент від нас ніяких результатів не вимагають. Просто потрібно, щоб ми навчали дітей. Щоб не відразу результат, а вони вчилися, потім грали в першій команді, а якщо буде можливість, то перейдуть  і в професійну команду. Через це у нас не так, як у більшості команд, де головне результат. Тому й працюється нам легше. Керівництво приїздить, оцінює, відзначає, що є три-чотири  хороших хлопчики в певному віці за якими варто слідкувати ретельно. Адже не всі по-футбольному талановиті й працьовиті. Це пов'язано з тим, що хлопці з області відрізняються за рівнем мислення і за ставленням до тренувань. Міські діти більш дисципліновані, в той час як діти з районів можуть пропускати тренування, просто піти замість цього на риболовлю, наприклад. Таке має місце.

- Чи є хлопці, які стукають в двері першої команди?

- Так, і таких багато. Але це залежить вже від Михайла Андрійовича (Стельмаха, головного тренера першої команди – прим.авт.) У нас із ним хороші стосунки, є розуміння. Він приїжджає на ігри, якщо він когось примітить, може спокійно перевести в першу команду. У нього є свої завдання і своє бачення. Якщо треба, він візьме.

- В цілому ви задоволені, як працюють ваші хлопці?

- Так, навіть дуже, все добре.

- Коли почнеться сезон, з ким будете грати?

- З ФК «Арсенал». Це наш перший суперник.

- Це досить серйозно. Я бажаю «задати їм жару».

- Все буде нормально (сміється).

- Чим відрізняється тренування перед важливим матчем?

- Може, може… Але ми вже дивимося за фізичним і психологічним станом гравців. Намагаємося перед грою менше на фізику, більше на тактику і техніку робити акцент.

- Як мотивуєте хлопців перед серйозною грою? Наприклад, перед майбутньою грою з «Арсеналом»?

- По-перше, це не безкоштовно, гравці отримують фінансову винагороду після матча. Також  є керівництво, яке може хлопців заохочувати.

- Які слова говорите гравцям, коли має бути такий серйозний матч?

- Я можу поговорити і з кожним окремо, і з усіма разом. Але в кожному разі, вони прекрасно знають, що все залежить від них.  Конкретні слова? Я б вважав за краще ці фрази зараз не озвучувати (посміхається). Це моє «ноу-хау»,  як тренера.

Вікторія Безпала