Ігор Продан: «Під час гри я керую командою, після матчу Москаленко – мій шеф і президент клубу»

Тренер першої команди «Діназу» зробив підсумок гри команди у минулому сезоні.

Вершиною клубної піраміди футбольної академії «Діназу» є перша команда, котра нинішнього сезону грала одразу в кількох турнірах. Результатом таких активних виступів стали три кубкові трофеї, які здобула команда – Кубок Володимира Мунтяна, Кубок Києва та Кубок Вишгородщини. Таким чином, «Діназ» став першим аматорським колективом в столичному регіоні, який в своїй історії вигравав Кубок області та Кубок міста. Прикметно, що нині в її складі виступають вихованці власної академії, котрі за кілька років змужніли, пройшовши в Лютежі шлях від дитячого-юнацького до дорослого футболу. І згодом таких стане значно більше. В це вірить тренер «Діназу» Ігор Продан, котрий поділився своїми враженнями від минулого року.

- Коли на початку року керівництво клубу взяло курс на різке омолодження команди і довірило мені нею керувати, розумів, що буде дуже непросто, - говорить Ігор Продан. – Переді мною не ставилися конкретні завдання, але ми хотіли досягти максимального в кожному турнірі. Десь вдалося, десь ні. Та три завойовані кубки свідчать, що ми на правильному шляху. Трішки не вистачало стабільності, щоб рівномірно пройти довгий шлях регулярного чемпіонату Києва.

- Тобто на сьогодні можна сказати, що «Діназ» - це кубкова команда…

- Напевне, так. Як пишуть спортивні статисти, «Діназ» став першою командою в регіоні, котра в своїй історії здобула Кубок області та Кубок Києва. Це нам дуже приємно. У вирішальних матчах хлопці проявляли справжній футбольний характер і демонстрували всю свою майстерність. Трішки не вистачило концентрації на довгому шляху чемпіонату, але це через те, що у нас зараз багато молодих, зовсім юних футболістів.

- І це переважно вихованці власної академії?

- Так. Їм сьогодні по 17-18 років, вони в клубі пройшли шлях від дитячо-юнацького до дорослого футболу, змужніли і стають справжніми професіоналами. Наприклад, Андрій Волошин за останні два роки пропустив всього одне тренування. Навіть коли він був травмований, то приїжджав на стадіон і просто був поряд, допомагав, як міг. Таке ставлення варте особливої відзнаки. Недарма ж сьогодні Волошин повноцінний гравець основного складу і виступає також ще за інші команди клубної академії. А у нас ще є молодий Андрій Білоус, котрий пропустив частину сезону через травму, Вадим Шамрай, якого ми також все частіше випускаємо в основі. На підході ще кілька гравців, які стукають в двері – Дорош, Лущан, Побережний, Охонько, Малинич, Климчук. І цей процес природнього відбору триватиме постійно, адже в академії вже «дозрівають» кілька хороших футболістів. Потрібен тільки час, щоб вони «вистрілили».

- На професійному рівні?

- На це сподіваються всі тренери та керівництво клубу, на це спрямована вся структурна робота академії «Діназу». Клуб вибрав правильний курс і далі багато що залежить тільки від самих хлопців, від їх відношення до тренувань і цілей, котрі вони ставлять перед собою. Можу сказати одне: потенціал у них закладений хороший.

- Скажіть, а що не вдалося в чемпіонаті?

- Досягти стабільності у грі. Біли різкі перепади. Один матч ми можемо видати класний, а потім «спалитися» на рівному місці аутсайдеру. Час від часу дехто випадав з гри, а лава запасних у нас була не дуже довга, бо молодь окрім виступів за першу команду грала також за свої вікові категорії. Той же Волошин під кінець сезону так «наївся», що ледве ноги пересував. Варто додати також і те, що влітку команду залишило кілька ключових виконавців. Наприклад, голкіпер Богдан Савчук перейшов у професійний клуб.

- Взагалі проблема воротаря є нагальною зараз?

- В другій половині сезону в воротах з’явився Богдан Батеха, але осінню від пішов в армію і тепер у нас знову вільна ця вакансія. Будемо взимку думати, шукати варіанти.

- Від кого чекали більшого?

- У тренера завжди є певні претензії до футболістів. Я не хотів би сьогодні називати прізвища, вони самі знають, де помилилися, де не так зіграли. Це наша внутрішня кухня.

- Назвіть кращі та гірші матчі команди.

- Серед кращих в першу чергу, звичайно ж, три кубкові фінали та матч за Суперкубок Вишгородського району. Психологічно на них команда налаштовувалася дуже серйозно і продемонструвала клас та прагнення до перемоги. Також відзначу матчі з «Межигір’ям» з Нових Петрівців. Це справжнє дербі, де пристрасті частенько вирують не на жарт. Гірше ми зіграли з тими командами, які знаходяться нижче нас в турнірній таблиці – «Зірка», «Поділ», «Арсенал-Київ».

- В деяких матчах у складі «Діназу» на поле виходив почесний президент клубу, народний депутат Ярослав Москаленко. Важко було дотримуватися субординації?

- Дуже легко. Ярослав Миколайович (Москаленко – прим.авт.) чудово розбирається в футболі і розуміє, що за результат відповідає тренер, котрий приймає рішення по складу та замінах. У нас не виникало жодних проблем з цим. Ярослав Миколайович завжди був присутній на передматчевих установках і грав на тій позиції, як було потрібно в даний момент. На полі від нього ніхто не чув жодних вимог, чи претензій. Чисто ігрові підказки. У Суперкубку був яскравий момент. Справа вже йшла до післяматчевих пенальті і я замінив його, випустивши більш «свіжого» футболіста. Ярослав Миколайович подякував і сам сказав, що вже втомився і йому важко було. Під час гри я керую командою, а вже після матчу він мій шеф та президент клубу.  

- Попереду зимова перерва. Які подальші плани?

- По завершенні сезону команда зібралася і відзначила успішність сезону. Керівництво клубу дотримало всіх своїх зобов’язань і тепер ми будемо відпочивати. Формат, який у нас був в клубі залишається. Трохи пізніше буде прийняте рішення, в яких зимових кубках ми візьмемо участь. Хотілося б підсилитися трішки, створивши здорову конкуренцію. Особливо це стосується воротарської позиції. Та все ж основний акцент робитимемо на молодих вихованців нашої академії.