Ігор Іваненко: «Ми намагаємося створити сімейну футбольну атмосферу»

Наставник «Діназу-2006» про виступи команди в минулому році.

Рік тому тренер Ігор Іваненко розпочав роботу з «Діназом-2006» і перш за все намагався налагодити взаємну співпрацю з гравцями та батьками, створивши чудову, сімейну атмосферу в колективі.

- Це вдалося? – запитую тренера.

- Безумовно. На наших матчах, мабуть, найемоційніша і найгаласливіша батьківська група підтримки, зі своїми кричалками, дудками та різноманітними тріщалками. Її кістяк складається з 10-15 чоловік, котрі задають тон. Підтримка батьків відчувається і під час вирішення різноманітних організаційних колективних питань. У нас не виникало жодних непорозумінь, все вирішувалося на благо юних футболістів.

- А вони, порадували результатом?

- Принесли всім нам чимало позитивних і незабутніх емоцій. Хоча, коли говорити тільки про спортивний результат, то, напевно ж, всім хотілося б ще більшого. Ми могли посісти трохи вище місце, якби вдаліше провели кілька матчів. Не вистачило чогось. Можливо, трохи часу пішло на те, щоб на початку сезону призвичаїтися до нового регламенту проведення турніру, коли ми почали грати по схемі «8+1». В результаті на другому етапі опинилися в групі «В», де посіли друге підсумкове місце. Тут у нас були не завжди рівноцінні суперники. Зазначу, що наша команда виступає в чемпіонаті Києва поза заліком і на клубний рейтинг не впливає ніяк.

- Тобто конкретних завдань перед «Діназом-2006» не стояло?

- У клубі одне завдання – гуртувати колектив, навчати дітей футбольним премудростям. Найголовніше, щоб хлопці отримували справжню насолоду від футболу. Тоді перемоги та спортивний результат прийдуть. Ми намагалися в минулому сезоні притертися один до одного, частенько міняли позиції гравців, щоб побачити хто на що здатен.

- Майстерність гравців виросла за цей час?

- Аякже. Стали грати більш дисципліновано, швидше думати на поле і приймати рішення. Звичайно, бувають помилки в грі, над котрими постійно працюємо на тренуваннях.

- Виділіть футболістів, які задають тон у команді.

- У нас є група виконавців, на кого випадає основна відповідальність за результат, але я не стану нікого виділяти, аби не образити інших. Всі намагаються зробити посильний внесок у загальнокомандний результат.

- Які з матчів команди ви могли б назвати кращим та гіршим у сезоні?

- Гру з ДЮСШ-26, яка відбулася навесні, я б може й не назвав би найгіршою, але невтішний осад від неї залишився. Тоді довелося грати на важкому полі і ми поступилися 0:2. Це був дійсно не наш день. А щодо матчів, які залишили особливо приємне враження, відніс би другий тайм проти «Переможця». Після нульового першого тайму, довелося з хлопцями поговорити і після перерви на полі була зовсім інша команда, яка просто розривала суперника. У підсумку ми забили два голи й перемогли.

- Найкрасивіший гол можете назвати?

- Їх було чимало у виконанні наших головних бомбардирів – Галбмілліона, Михайловського, Далабана, Кірчева. Забивалися вони і після колективних комбінацій, і після вдалих індивідуальних дій. Тому виділяти один не стану.

- Захисники також прогресують?

- Вже той факт, що в другій половині чемпіонату ми пропустили всього лиш чотири голи, говорить багато. В захисті стали грати більш організовано, вчасно підстраховуючи один одного.

- Що потрібно вдосконалити, аби досягти кращого результату наступного сезону?

- У клубі є план тренувальної підготовки, за яким ми працюватимемо. Значну увагу приділятимемо вдосконаленню техніки футболістів, роботі з м’ячами. Навчатимемо елементарним тактичним схемам, які відпрацьовуватимемо вже безпосередньо в офіційних матчах чемпіонату Києва.

- Відправитеся з командою кудись на тижневий збір під час весняних канікул?

- В планах такого нема. А ось в влітку хочемо поїхати в Польшу, на турнір у Краків. Сподіваюся, що ця поїздка здійсниться і буде корисною та цікавою для дітей.