«Діназ» не стрибнув вище голови

Вишгородці втратили вдома три очки.

«ДІНАЗ» (Вишгород) – ФК «КАЛУШ» - 0:3

Голи: Горбаченко (64), Ременюк (69), Книш (90).

«Діназ»: Крикнін, Крохмаль (Ізотов, 66), Дмитренко (Капаністий, 89), Гарбар, Корешков, Волошин, Ічанський, Бовтрук (Марченко, 68), Каркошкін (Липовий, 46), Чернишов, Авдалян.

«Калуш»: Попович, Лаврук, Лебедь (Олевич, 85), Горбаченко (Дос Сантос, 82), Книш, Заваляк, Савошко (Легкий, 64; Танчин, 73), Кохан, Матушевський, Поручинський, Богач (Ременюк, 59).

Якщо вишгородський «Діназ» тільки розпочинає свій професійний шлях і через невміння та відсутність потрібного досвіду частенько наступає на одні й ті ж граблі, то «Калуш» має за плечима трішки більше часу виступів в ПФЛ, оскільки команда вже минулого року грала в цьому турнірі. Мабуть, це й стало головним чинником, який дозволив команді Василя Качура поїхати додому з перемогою.

Господарі щиро поділилися територіальною ініціативою з гостями й зробили певний акцент на власні контратаки, котрі повинні були прошивати висунуті на вістря атаки номінальні півзахисники Тамаз Авдалян та Вадим Бовтрук. До речі, в центрі півзахисту вперше в складі команди вийшов новачок Володимир Дмитренко, котрий замінив травмованого Дениса Петренко. Поки він налагоджував взаємодію з партнерами, гості на сьомій хвилині вже серйозно загрожували воротам «Діназу». Данило Книш підхопив м’яч після відскоку і метрів з 25 потужно пробив по воротам. Голкіпер Іван Крикнін відбив цей постріл, а коли на добивання першим встиг Роман Лебедь, то він і тут зробив другий сейв.

Взагалі, у першій половині першого тайму «Калуш» добряче полоскотав нерви тренерському штабу та прихильникам «Діназу». Прикарпаці створили ще кілька небезпечних гольових моментів, але не зуміли їх довести до завершення. Та й оборона господарів, попри напругу не дала в цей час тріщину. Втомившись, гості за п’ятнадцять хвилин до перерви «сіли» й ігрова ініціатива перейшла до підопічних Володимира Бондаренко. Спершу вони зробили кілька несміливих спроб вийти на ударну позицію, а на 34-й хвилині центральний захисник «Калушу» Святослав Лаврук грубо помилився і ледве не став автором гольової передачі. На жаль, для господарів, Сергій Каркошкін, який опинився віч-на-віч з голкіпером Єгором Поповичем не зумів переграти стража калушських воріт. За кілька хвилин до перерви вже Тамаз Авдалян прийняв, зафінтив і… пробив несильно.

За інерцією на початок другого тайму «Діназ» продовжив тиснути на ворота «Калуші». Вишгородська команда знову створила парочку непоганих моментів, але жодного з них не реалізувала. А на 64-й хвилині сталося те, що в боксі називається нокаутом. Звичайне вибивання від воріт прикарпатськї команди, програна верхова боротьба в центрі поля і м’яч перескакує за голову всьому захисту «Діназу». Першим на нього, немов коршун, кидається форвард Владислав Горбаченко і по-гросмейстерськи закидає шкіряну кулю за комірець Івану Крикніну, котрий занадто далеко вийшов з воріт. Ось тут би перевести подих, огледітися господарям… Але вже за чотири хвилини вони пропустили швидку контратаку гостей. Адрій Ременюк, отримавши передачу неподалік лінії каркого майданчику, підправив м’яч собі під удар і правою поцілив у ближню «шістку».

В цій ситуації «Діназ» міг врятувати тільки відчайдушний спурт і, відверто скажемо, навал, тиск на ворота суперника. Цього не сталося. Так, господарі робили певні спроби, але перелаштуватися й відчайдушно кинутися на оборонні редути «Калуші» не змогли. І як тут не закинути ще раз про більший професійних досвід гостей. Цей мінімум вже дав команді серйозну перевагу в рахунку. На останній хвилині основного часу вона зросла до трьох голів. Данило Книш підхопив м’яч, обійшов кількох захисників і, як затятий більярдист, поклав його в ближній кут воріт.

Що ж, маленьку битву «Діназом» програно. Але посипати голову попелом й сидіти похнюпивши голову ніколи. Неймовірно напружена турнірна гонка триває. Вже в середу вишгородці відправляться до Хмельницького на бій з місцевим «Поділлям», а в неділю на рідному стадіоні в Демидові прийматимуть одного з фаворитів турніру – рівненський «Верес». Вчимося, хлопці жити, тренуватися й грати в екстремальних, стислих умовах. Тільки так гартується команда!