«Діназ-2003» виграв кубок у «Дніпра»

В Миколаєві пройшов дитячий турнір, в якому переможцями стали вишгородці.

На турнір в місті Корабелів зібралося десять команд хлопчиків 2003 року народження з різних куточків України. Вишгородський «Діназ», отримавши це запрошення, залюбки згодився прийняти в ньому участь. І, як виявилося, не просто в ролі звичайного статиста. Про те, як пройшов турнір і чим він здивував, поділився тренер «Діназу-2003» Олександр Гончаров.

- Олександре Віталійовичу, мабуть розпочнемо з найголовнішого. Ваша команда виявилася сильнішою за інших і виграла цей турнір…

- Так, в фіналі нам вдалося обіграти ровесників з дніпропетровського «Дніпра». Основний час матчу завершився внічию 1:1, а в серії післяматчевих пенальті ми були влучнішими і переграли суперника 5:3.

- Розкажіть більш детальніше, як пройшов фінал.

- Ще коли проходив груповий турнір мені довелося бачити гру «Дніпра» і я відзначив, що це дуже сильна, зіграна команда, котра має певний клас і малюнок гри. Вони чудово вміють тримати м`яч під контролем і до гри з ними треба було серйозно готуватися, проаналізувати і визначити тактику на матч. Нам вдалося забити першими і за рахунок ігрової дисципліни ми змусили дніпрян понервувати. На жаль, перемога від нас висковзнула на останній хвилині основного часу, коли «Дніпру» вдалося зрівняти рахунок.

- Не переживали за післяматчеві пенальті?

- Звичайно, переживав.  І хлопці також. Коли я запитав, хто хаче бити пенальті, то згодилися одразу лиш двоє. Інший довелося призначати вольовим рішенням. В кінці поставив бити більш технічних гравців і це в результаті забезпечило нам перемогу в перестрілці.

- Що команда отримала в якості переможця?

- Кубок, грамоту і масу яскравих емоцій. А ще хороший футбольний досвід, котрий і допомагає рости індивідуальній майстерності футболістів.

- Від фінального поєдинку повернемося до турніру в цілому…   

- Він пройшов на дуже хорошому рівні. У групі «В» разом з нами виступали «Торпедо» Миколаїв, ФК «Дунай» Ізмаїл, «Мрія» Куп`янськ (фарм-клуб харківського «Металіста»), та СК «Азовсталь» Маріуполь (фарм-клуб донецького «Шахтаря»).  Ми зіграли нульову нічию з «Торпедо», а всі інші матчі виграли, не пропустивши жодного голу, а самі вразили ворота суперника тринадцять разів – «Дунай» (9:0), «Мрія» (1:0), «Азовсталь (3:0). Щодо іншої групи, то там не було рівних «Дніпру», котрий виграв всі чотири поєдинки і, як я вже розповів раніше,  зустрівся з нами в фіналі.

- Організація турніру пройшла на рівні?

- Так. Нас поселили в готелі «Металург», що в Жовтневому районі Миколаєва. Матчі проводили на стадіоні спорткомплексу «Зоря». Харчуванням в готелі залишилися задоволені всі. Приємно, що поведінку наших гравців оцінили тут і навіть ставили до прикладу іншим командам.

- Напевно, непросто було досягнути такої згуртованості?

- Та це ж робиться не за один день. Ми з ними працюємо на кожному тренуванні, частенько розмовляємо по душам. Добре що вони все це розуміють і чудово сприймають. За тиждень, що ми були лікарем поряд  з командою, безперечно, трішки втома з`явилася. Адже підніматися доводилося о шостій, а лягати далеко за північ.

- До складу першої команди «Діназу-2003» залучали когось з гравців ще додатково?

- Так, з другої команди на цей турнір з нами поїхали Півень, Соловей та Мазур. Вони ще трішки «сируваті» для цього рівня, але ми дали їм можливість зіграти трохи і відчути турнірний дух. Це має піти на користь у подальшому.

- Батьки приїжджали підтримати команду?

- На два дні приїжджали батьки Волинця, Гупаленко, Іродовського та Савчука. Це було дуже приємно для хлопчиків.

- Зазвичай на таких турнірах бувають селекціонери. Хтось підходив, цікавився футболістами?

- Одного дня підійшли селекціонери донецького «Шахтаря», котрим сподобалися кілька гравців. Але враховуючи той факт, що футбольна академія «Діназу» по кільком віковим категоріям тісно співпрацює з київським «Динамо», фактично являючий фарм-клубом нашого чемпіону, то подальші питання відпали миттєво.

- Що ж, ще раз вітаємо з перемогою на турнірі і бажаємо команді подальшого зростання.

- Дякую. Будемо тренуватися і підкоряти нові вершини.