Андрій Гірча: «Тільки постійна праця і зростання приведе гравця в професіонали»

Наставник «Діназу-2001» розповів про будні своєї команди та поділився планами на найближче майбутнє.

У кожного з тренерів свій стиль та індивідуальний підхід до виховання футболістів. Наставнику «Діназу-2001» Андрію Гірчі вдається вже реалізовувати мрію тисячі юних футболістів - його вихованцями цікавиться преміум клуби нашої країни. У чому полягає його секрет виховання ми намагалися з'ясувати під час нашої бесіди після одного з тренувань його підопічних.

- Як часто зараз ви проводите тренування з групою?

- Щодня по півтори години.

- Кажуть, у вас особлива дисципліна в команді. Це видно, як хлопці працюють і ведуть себе коли вас немає поруч. Як вдається її виховати і підтримувати?

- Дисципліна, як і ставлення до роботи, до тренувань, виховується поступово. На це потрібно чималу кількість, часу, все відбувається не відразу, не з першого дня. З цими хлопцями я вже чотири роки. За цей час ми навчилися розуміти і чути один одного. Зараз ми розуміємо один одного з півслова.

- Тобто, дисципліна це все-таки більшою мірою авторитет?

- Саме так. Але авторитет- це спільний кропітка праця протягом довгого часу.

- Чи можна гравцеві прийти до вас в команду з нуля, або не зможете взяти хлопця 2001 ось так відразу?

- Звичайно, завжди краще коли у гравця є певна підготовка, яка починається з семи-восьми років. Але до нас приходять діти і в одинадцять. Завжди є винятки з правил. Півроку тому до мене в групу прийшов хлопчик 2001 року народження, який можу сказати,  вже показує результати. У цьому і є специфіка нашого клубу. Ми намагаємося утримати кожну дитину, яка приходить сюди з бажанням грати в футбол. Наше завдання розвинути це бажання. Тренеру завжди приємно, коли дитина хоче займатися. Головне, повторюся, бажання і цілеспрямованість самого гравця. Тоді все може здійснитись.

- Які вимоги будуть до гравця на початковому етапі?

- Єдина вимога до новачка - це відвідування кожного тренування. Те, що він вміє на даному етапі не грає для мене ролі. Важливо наскільки він хоче працювати і займатися футболом.

- Як вдається вивести хлопців на професійний рівень? Чула, вашого вихованця забрали в «Динамо»…

- Це так. Богдан Духота - гравець постійного складу «Динамо». Ось уже через рік, те ж «Динамо» і ще ряд футбольних клубів Києва виявляють інтерес до гравців «Діназу». Поки що нам вдається їх утримувати в клубі, всіляко їх мотивувати. Що до професійного рівня, то тут спільна робота гравця з тренером і взаємне прагнення досягати результатів.

- Поки що вашим хлопцям вдавалося досягти найвищих результатів. Як їм це вдалося?

- Тут все залежить від самих гравців. Наскільки швидко гравець думає, бачить, технічно підготовлений, має хорошу швидкість. Якщо всі ці якості в ньому є, за ним починають полювати вже такі гранди, як київське «Динамо».

- Кажуть, у футболі немає дрібниць. У чому це полягає?

- Є дрібниці, які не помітні на перший погляд. Наприклад, взимку гравець не взяв із собою змінне взуття. Промочив ноги, зліг і випав на сім-десять днів з тренувального процесу. Це найпростіший приклад, на перший погляд, незначних дрібниць, які в кінцевому рахунку дуже сильно можуть вплинути на результат.

- Питання який задаю багатьом тренерам. Чому найбільше приділяєте уваги на тренуваннях?

- На даному етапі вправам техніку і більшу частину часу тактиці гри. Це дуже важливо.

- Який клуб подобається особисто вам? 

- Мені імпонує стиль гри «Барселони» - технічний, швидкісний, комбінаційний.

- Який футболіст є для вас прикладом?

- Подобається гра таких гравців, як Лео Мессі або Рональдо. Вони завжди діють нестандартно. Я намагався щось брати від багатьох гравців, в процесі тренувань та професійної гри.  З українців імпонує гра в нападі Андрія Шевченко.

- Що потрібно зробити, щоб згуртувати команду?

- Особисто я завжди вимагаю, щоб вони ставилися з повагою один до одного, підказували і допомагали, коли необхідно. Зараз я можу назвати їх одним цілим.

- Виїжджаєте з хлопцями куди- небудь?

- В основному, граємо тут, де дуже добре почуваємося. Іноді виїжджаємо пограти на зелених полях у Вишгородському районі, у нас для цього є клубні автобуси.

- Як мотивувати гравців перед матчем з серйозним суперником?

- Якщо відчувають певну невпевненість у своїх силах, завжди кажу їм, що вони за всіма параметрами не поступаються супернику, ким би він не був. Як це не банально звучить, шанс на перемогу завжди рівний. Постійно прагну прищеплювати впевненість у своїх силах.

- Чи переглядаєте якісь моменти після гри?

- Так, якщо програємо, то сідаємо разом, дивимося, аналізуємо, розбираємо в чому були помилки. Також щотижня влаштовуємо аналіз своїх ігор.

- Які цілі на найближчий сезон?

- У цьому сезоні ми беремо участь в чемпіонаті України, наше завдання вийти у фінальну частину. Крім цього, ми виступаємо в чемпіонаті Києва, там теж серйозні команди нас чекають по вищій лізі. Наша мета закріпитися в середині турнірної таблиці.

- Як вдається навчити дітей грати результативно, досягати поставлених цілей?

- Своїм завданням я вважаю зробити так, щоб дитині було цікаво, підтримувати в ньому бажання грати.

- У чому ваш тренерський секрет?

- Під час моєї професійної кар'єри мені доводилося працювати з багатьма тренерами, я намагався переймати їхній досвід. А що стосується секрету, то він один - завзяті тренування. Робити кожну вправу максимально зосереджено, зконцентровано, з повною віддачею. Завжди викладатися на сто процентів. У цьому і полягає «головний секрет», вірніше, його відсутність.

Вікторія Безпала