Андрій Гірча: «Другу половину осені зіграли на «відмінно»

Тренер «Діназу» U-17 підсумував виступ команди в першому колі двох турнірів.

Виступ «Діназу» U-17 нинішньої осені був під особливо прискіпливою увагою, адже гравці цієї команди вже впритул підійшли до порогу, який відділяє від дорослого футболу. Вже згодом вони завершать навчання в діназівській академії і зроблять життєвий вибір – зосередитися тільки на футболі чи обрати іншу стежку. Поки ж хлопці штурмують вершини одразу в турнірах обласного та республіканського рівнів. Як це вдається, ми попросили розповісти наставника команди Андрія Гірчу.

- Влітку колектив залишило одразу кілька провідних гравців основного складу. Це суттєво вплинуло на команду?

- Звичайно це стало відчутним, як тільки почалися офіційні матчі. На підготовчому етапі ми шукали варіанти, як знівелювати ці втрати, але все ж старт сезону провалили і втратили важливі очки. Довелося з двох вікових груп (2001 та 2002 року народження) комплектувати одну команду. Тасував склад, шукав варіанти для заміни тих, хто пішов з колективу. Для декого знайшов досі незвичну позицію на футбольному полі. Поки відновили повне розуміння в грі, чемпіонат вже розігнався, а ми не дорахувалися залікових пунктів.

- Куди перейшли ті, хто грав важливу скрипку в вашому футбольному оркестрі?

- Атакуючий півзахисник Лісовий грає за київську «Оболонь-Бровар», захисник Шихненко виступає в «Арсеналі», центральний півзахисник Веремієнко зосередився на навчанні, нападник Киричук тривалий час просто не тренувався і не грав, з’явився в команді під кінець турнірів, а родина Майляна нещодавно вирішила повернутися назад в Рубіжне. Ось такі зміни в колективі сталися.

- І все ж, як оціните осінню частину сезону?

- Задоволений кінцівкою. Ближче до середини першого кола ми знайшли розуміння в складі, новачки освоїлися і налагодилася взаємодія між лініями. Тоді ж з’явилися позитивні результати та стали набирати очки. Загалом друга частина циклу нам вдалася на славу.

- Тобто гравці 2002 року не послабили позиції?

- Можу сказати однозначно, що вони допомогли. Ізотов, Клименко, Жовтенко стали повноцінними гравцями основи, потім і Кабиш став грати частіше в старті, а Гайдейчук, Панасюк, Рачеєв вдало виходили на підсилення.

- Що вдалося, а що ні?

- На старті сезону ми ставили перед командою завдання поборотися за перше місце в групі, але кадрові нюанси, про які я говорив вище не дозволили нам цього досягти. Буду відвертим, на даний момент конкурувати в групі з чернігівською «Десною», яка має не перший рік стабільний склад, важко.

- Те що з двох вікових груп була створена одна команда додало конкуренції в складі?

- Безперечно. Особливо в лінії атаки, де добре почали себе проявляти Негінський та Клименко. Отож, Слободянюку не просто було, та він ще й травм зазнавав.

- Як вдалося досягти взаєморозуміння двох вікових груп?

- Хлопці ж чудово один одного знають, і хоча довгий час тренувалися під керівництвом різних тренерів, основа то всього тренувального процесу в академії одна. Головне було працювати з хлопцями психологічно, вселяти впевненість і створювати в колективі дружню атмосферу.

- Що можете сказати по ігрових лініях?

- Якщо починати з воротаря, то Солонуха на сьогоднішній день є нашим головним стражем. Був період, коли він через травму коліна випав і його вдало замінював Гуриненко. Потім вже Гуриненко перебрався в лазарет, а Солонуха видав кілька феєричних матчів, рятуючи команду. В обороні відзначу новачків Ізотова та Кабиша. Хлопці на даний момент стали гравцями основи повноцінно.  У півзахисті було чимало перестановок і до оптимального стану ще далеко, а ось в нападі Слободянюк не завжди витримував конкуренцію і в кінці чемпіонату основну ударну силу склали Негінський та Клименко.

- Хто з гравців проявив себе з найкращого боку?

- Назву трьох футболістів, присутність яких на полі досить важлива для команди – Дорошенко, Подоль, Солонуха.

- А хто не виправдав сподівань?

- Нехай це залишиться всередині колективу. Хлопці й самі знають від кого ми чекали значно кращої гри.

- Достатньо було ігрової практики у команди?

- Цілком. Матчі проводилися по середам та неділям. Досить оптимальний цикл, щоб підготувати команду. Звичайно, робив постійні рокіровки в складі, давав можливість пограти всім.  

- Який матч був найбільш складний і важливий?

- Мабуть гра з Пісківкою в гостях за один тур до перерви. Нам дуже важливо було виграти і піти на перерву третіми. В результаті здобули мінімальну перемогу 1:0. Це хороший шанс для того аби навесні додати і піднятися ще вище.

- Матч, який згадується з гіркотою…

- Поєдинок проти Білої Церкви, коли ми вели 1:0 і потім не втримали перемоги, пропустивши два голи.

- Можете назвати красивий гол від «Діназу» U-17.

- Було чимало хороших голів, комбінацій. На одному якомусь зосередитись важко. Дорошенко, Негінський, Клименко, Жовтенко частенько забивали справді хороші м’ячі.

- На чому довелося робити більший акцент у тренувальному процесі?

- Важливо було закладати основи ігрової дисципліни. Починаючи від оборони і завершуючи атакою. Багато працювали над тактикою, намагалися відшліфовувати організацію гри в обороні та швидкий перехід в атаку.

- Хто зробив вагомий крок вперед?

- Все ті ж лідери команди. Солонуха, Дорошенко, Подоль, Марчук. Останній взагалі раніше грав захисника, а тепер діє на позиції атакуючого хавбека. І забиває чимало. Шкода, що він наприкінці сезону отримав травму і не зміг дограти. Віддам належне голкіперу Солонусі, котрий суттєво додав у майстерності. І це заслуга нашого тренера по воротарям Максима Зайцева, котрий плідно працює з хлопчиками всіх вікових груп.

- Ось і Дорошенко, Подоль, Слободянюк, Канавін не раз виходили вже за дорослу команду в чемпіонаті області…

- Можливо їм не вистачає майстерності, досвіду, але це хороша для них школа. Тим паче, що хлопцям тільки по шістнадцять років. З часом вони перестануть нервувати, менше помилятимуться і будуть основою «Діназу».

- Хто ще на підході?

- Марчук, Солонуха. Впевнений, що згодом підключаться Ізотов, Клименко, Жовтенко.  

- Попереду зимове міжсезоння. Які плани?

- До кінця листопада ще тренуватимемося в легкому режимі, а в грудні відпочиватимемо. Зберемося вже після новорічних свят. Плануємо взяти участь у зимовому турнірі. Є запрошення з Вінниці, Чернівців, але все вирішуватиме не тільки наше бажання. Не варто забувати фінансову складову та й той факт, що у багатьох попереду випускний період. Єдине, що я хотів би побажати хлопцям, то це не зупинятися на досягнутому. Нема меж удосконаленню. Тому на кожному тренуванні потрібно викладатися по повній. З цього й виростають професійні футболісти.